Людина

Це почуття не менш глибоке, ніж любов. І ще загадковіше. Саме воно змушує здавати гроші на АТО, а сльози --- котитися з очей, коли звучить "Ще не вмерла ..." Ми постараємось пролити трішки світла на те, що таке патріотизм.



Минулий рік став особливим для України. Всі, хто зараз живе в нашій країні, ніколи не переживали нічого подібного. І, очевидно, аналізувати і внутрішньо переживати те, що відбувається, будемо до кінця життя (якщо, звичайно, не трапиться нічого ще більш екстраординарного). Рушійною силою Євромайдану став патріотизм. Крики "Слава Україні!", "Жовто-блакитна" гамма в одязі, все більш масовий перехід населення на "українську мову" - зовнішній прояв патріотизму.

Філософське визначення патріотизму - моральний і політичний принцип, змістом якого є любов до батьківщини і готовність підпорядкувати цій любові свої приватні інтереси. Патріотизм - це гордість досягненнями своєї країни і готовність їх захищати. Історично патріотизм обумовлений існуванням держав зі своєю територією, мовою, традиціями, культурою.

В епоху американської та французької буржуазних революцій поняття "патріотизм" було тотожне поняттю "націоналізм", при політичному (неетнічному) розумінні нації. З цієї причини у Франції та Америці в той період поняття "патріот" було синонімом поняття "революціонер". Одним із символів цього революційного патріотизму і є "Марсельєза".

Цікаво японське трактування патріотизму, відоме як "конго-дзен" ("твердий, як алмаз"). Конго-дзен - мета життя кожної свідомої людини, процес самовдосконалення і допомога в його здійсненні іншим людям. Відповідно до буддизму, які у своєму духовному і тілесному стані члени суспільства, таке і воно саме. Відповідно, патріотизм в азіатській культурі - це вдосконалення себе, набуття здоров'я і сили для допомоги людям, заперечення концепції зверхності однієї нації над іншою, а не готовність загинути заради якоїсь мети або ідеї, як це трактується в Європі і США.

У європейській традиції людина, яка "страждає патріотизмом", як правило, оцінюється позитивно. Великий мислитель Лев Толстой, навпаки, вважав патріотизм почуттям "грубим, шкідливим, соромом і поганим, а головне - аморальним", саме на патріотизм списуючи походження воєн. Одним з улюблених афоризмів Лева Миколайовича було вираження Самуеля Джонсона: "Патріотизм - це останній притулок негідника".

Лев Толстой писав в есе 1896 року "Патріотизм чи мир?":



Один з головних ідеологів ОУН-УПА Петро Федун-Полтава вважав, що патріотизм - це найвищий дар, духовна цінність. У своїй праці "Концепція Самостійної України" з практичної точки зору він так описує патріотизм:



Зараз у світі активно розвиваються і ідеї синтезу патріотизму і космополітизму (який просуває всесвітнє громадянство і вважається антагоністом патріотизму). При синтезі космополітизму і патріотизму інтереси батьківщини і світу, свого народу і людства розуміються тотожними, як інтереси частини і цілого, з безумовним пріоритетом загальнолюдських інтересів. Так, англійський письменник і християнський мислитель Клайв Стейплз Льюїс писав: "Патріотизм - гарна якість, набагато краще, ніж егоїзм, який властивий індивідуалісту, але загальна братська любов - вище патріотизму, і якщо вони вступають у конфлікт між собою, то перевагу слід віддати братській любові".



Бути українцем в 20-му столітті - саме по собі найвищий прояв патріотизму. Письменники, які продовжували творити українською мовою, які стали жертвами "розстріляного Відродження", - це все теж патріотизм.

Ми відібрали найбільш яскраві масово-історичні прояви патріотизму, відштовхуючись від сьогодення та керуючись тим, що хронологічно події ближче до теперішнього часу, тим вони важливіші.





До 18 лютого їх було дев'ять. 18-21 лютого - 86. Після, від травм, отриманих під час лютневих протистоянь, загинули ще сімнадцять чоловік. Один з них - зовсім недавно, 9 грудня. Дорослі чоловіки і зовсім ще діти, в основному - жителі Західної України, герої "Небесної сотні" назавжди залишаться з нами, а їх подвиг і через століття жителі нової України - незалежної ні від Росії, ні від ЄС - будуть згадувати як найбільший прояв патріотизму.







Подвиг в режимі реального часу. Наші знайомі, друзі, колеги, діти воюють на Донбасі за цілісність України. За даними ООН, до середини листопада 2014 на сході України 4132 людини загинули, а ще 10 тисяч - поранені. У реальності ці цифри значно вищі, і, якщо не станеться дива, в майбутньому кількість жертв тільки збільшиться.





У порівнянні з нинішніми подіями Помаранчева революція виглядає дитячим садом. Тривала вона менше двох місяців; в ході подій ніхто не помер. Але, хто знає, трапився б Євромайдан, якби не було революції в 2004 році (теж, до речі, що почалася в 20-х числах листопада)? Адже ті, хто тоді був дитиною, підлітком, до 2014-го перетворився на справжнього, можна сказати, загартованого досвідом революціонера.





Зараз нереально уявити, що таке було повстати в 1990 році, проти СРСР, де заїкнутися про щось українською не можна було зайвий раз, не кажучи вже про прояви патріотизму. Революція на граніті, яка тривала з 2 по 17 жовтня 1990 року на Майдані Незалежності, була повністю організована силами студентства. На той момент вона не мала аналогів у всій Європі, адже "оксамитові революції" Східної Європи в 1989-му проводили зрілі політики. Частина вимог протестуючих була виконана урядом, і сама подія мала колосальний вплив на те, що через 10 місяців, 24 серпня 1991 року, Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення Незалежності України. До речі, серед учасників Революції на граніті були люди, які й нині "на плаву": Олесь Доній, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Олег Тягнибок, Анжеліка Рудницька, В'ячеслав Кириленко, Олександр Ірванець, Вахтанг Кіпіані та інші.





Виникла в 1943 році як бойовий підрозділ Організації українських націоналістів, під час Другої світової війни УПА була єдиною, яка воювала проти всіх сторін, виключно за незалежність України. В полон ніхто не давався живим - рівень самогубств серед учасників УПА був надзвичайно високим. Великі бої між УПА під керівництвом Тараса Чупринки-Шухевича і радянськими військами розгорнулися в 1945-1947 роках. Щоб зламати опір, більшовики склали окремий договір з Польщею і Чехословаччиною та спільними зусиллями вдарили по українським повстанським силам. Останні з доблесних воїнів УПА вийшли з "криївок" лише в 1991 році.





Частина другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки, також відомого як "Листопадовий рейд". Він відбувся в жовтні-листопаді 1921 року і став останньою спробою українських національних сил завоювати незалежність України в 1917-1921-му роках. Активні дії повстанських загонів були спрямовані на те, щоб запобігти вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду (якраз взимку 1921-1922 років в Україні стався перший голодомор, спровокований більшовиками).

Безпосередньо бій під селом Базар Житомирської області стався 17 листопада 1921 року. В ході битви з більшовиками зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюнника (у складі близько 1000 осіб). Сили ворога в сорок разів перевершували сили повстанців! "Червоні" вбивали напівроздягнених, виснажених, поранених бійців УНР. Сучасні історики вважають, що "Листопадовий рейд" не мав шансів на успіх, а був виключно проявом патріотизму.





22 січня 1918 року Центральна Рада на Софійській площі проголосила Четвертий Універсал, який оголошував Україну незалежною. Щоб відстоювати цю саму незалежність, Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським відправила на фронт - Київ тоді з усіх боків обступили більшовики - Студентський Курінь.

В ньому було приблизно чотири сотні київських студентів, які відправилися на перший і останній у своєму житті бій під Крутами 29 січня 1918 року, в 130 кілометрах від Києва. Бій з армією Муравйова з чотирьох тисяч осіб тривав п'ять годин. Всі українські бійці загинули (або були захоплені в полон і вбиті). І назавжди увійшли в історію України як герої. Саме тому правда про бій під Крутами десятиліттями замовчувалася, і тільки в 2006 році на залізничній станції Крути було відкрито Меморіал пам'яті героїв Крут.

Вважається, що саме завдяки героїзму українських студентів під Крутами більшовиків вдалося затримати на кілька днів, що дало можливість тодішній українській владі підписати Брест-Литовський мирний договір. Правда, врятувало Україну від більшовиків це ненадовго...





УСС, або усуси - єдина українська національна військова формація в складі австро-угорської армії під час Першої світової війни. У складі УСС були добровольці (у кількості 2 тисяч осіб), які відгукнулися на заклик Головної української ради у серпні 1914 року. Січові Стрільці були першими українськими військовими у Східній Європі після битви під Полтавою 1709 року, бо мали неймовірне значення для зростання українського патріотизму. По суті, саме УСС стали предтечею всіх наступних патріотичних рухів в Україні.


Автор: Катерина Лебедєва