Людина

В Україні відомо кілька інструментів вивчення індивідуальних цінностей: методика Рокича (термінальні та інструментальні цінності), опитувальник Ш. Шварца (базові людські цінності, що представляють універсальні потреби людей), методики УСЦД і «Вільний вибір цінностей» Е. Б. Фанталової (внутрішні конфлікти в «мотиваційно-особистісній сфері», в загальнолюдських цінностях, «ціннісне ядро» особистості), Морфологічний тест життєвих цінностей МТЖЦ В. Ф. Сопова та Л. В. Карпушиної (термінальні цінності), «Діагностика індивідуальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнової («ідеальні цінності»).

Внутрішня змістовна структура цінностей визначена тільки в тесті Ш. Шварца.

10 типів цінностей класифікуються за двома біполярним осях виміру: відкритість змінам (самостійність, стимуляція)–консерватизм (безпека, конформність, традиції); самовозвишення (влада, досягнення) –самотрансцендентність (універсалізм, доброта). Гедонізм пов'язаний як з відкритістю, так і з самопіднесеністю.

Е. Л. Дісі і Р. М. Руаяна. Більша вираженість зовнішніх або внутрішніх цінностей пов'язана зі ступенем задоволення базових, первинних психологічних потреб особистості: у автономії (самостійності і незалежності), в компетентності (ефективності), - в значущих міжособистісних відносинах (Лінч М., 2004; Чирков в. І., 1996). Їх задоволення веде до особистісного розвитку та психологічного здоров'я, до розвитку внутрішніх цінностей особистісного зростання, прихильність і любов, служіння суспільству, здоров'я. Позитивний вплив на їх розвиток впливає батьківська підтримка автономності, емоційна залученість батьків у життя своїх дітей, структурованість і зрозумілість вимог до дитини, участь дітей у цікавих, розвиваючих видах діяльності. Тобто сім'я може сприяти адекватній реалізації базових потреб дітей і розвитку внутрішніх цінностей. Дослідження показали, що більш високий рівень розвитку автономності і саморегуляції дитини сприяє більш високій мотивації та адаптації в школі.

Слабке задоволення базових психологічних потреб веде до розвитку неспокою, проблем з психологічним здоров'ям, до більшої орієнтації на зовнішні цінності видимого благополуччя (матеріальне благополуччя, популярність, зовнішність). Вони орієнтують людину переважно на ставлення до себе з боку інших і оцінку у соціальному середовищі своєї значущості, тобто на егоїстичне соціальне самоствердження (дивіться, ось я який!), можливо, є проявом психологічної компенсації труднощів затвердження в сім'ї. Внутрішні цінності більше орієнтують на значимість близького іншого і на розвиток внутрішнього особистісного світу, його самовираження у творчості, на безкорисливе і естетичне ціннісне ставлення до природи. Вони істотно більш широкі і альтруїстичні, ніж цінності зовнішні, і схожі за своїм змістом з битійними цінностями А. Маслоу, є вираженням реалізується потреби в самоактуалізації і в любові. Зовнішні цінності виражають скоріше активність нижчих рівнів його піраміди потреб. Негативно на задоволення базових потреб впливає жорстко контролює, емоційно холодний, байдужий стиль відносин батьків і вчителів до дітей, причому в будь-якій культурі. За даними Д. Р. Коннелла, М. Лінча і в. І. Чиркова базові психологічні потреби, зовнішні і внутрішні цінності виявляються у випробовуваних різних культур (Америка, Росія, Китай та інші).

Теорія самодетермінації видається дуже цікавою і конструктивною. Ми вирішили створити методику «Ціннісні орієнтації», що дозволяє вивчати значимість і реалізацію зовнішніх і внутрішніх цінностей, конфліктність і атрибуцію причин їх здійснення (Мотків О. В., Огнєва Т. А., 2008). У ній дещо змінено зміст і склад цінностей: внутрішня цінність «служіння людям» перероблена на «пошану і допомогу людям, чуйність» (що дещо ширше); замість внутрішньої цінності «здоров'я» (значущою для переважної більшості людей) вставлена цінність «любов до природи і бережне ставлення до неї». Додано важлива внутрішня цінність «творчість». До зовнішніх цінностей додані «високе соціальне становище» (що дещо відрізняється від популярності, так як людина з високим соціальним статусом може бути і мало відомим) і «розкішне життя» (надмірне прагнення до володіння матеріальними цінностями і зовнішніми атрибутами успішної, «крутий» особистості і «красивого» життя). Рекомендується застосування методики з 15 років.