Людина

Взагалі-то я не дуже люблю сперечатися і відстоювати свою точку зору. Тим більше, що кожен має право на свою, і нав'язувати свою думку якось не хочеться. Але, все ж іноді доводиться, волею чи не волею встрявати у різні суперечки. Цікаво спостерігати, як ведуть себе люди.

Є такі, сперечатися з якими одне задоволення. Вони вміють вислухати, не перебиваючи. Вони поважають думку співрозмовника і в коректній формі висловлюють своє. Вони готові йти на компроміс і визнавати свою неправоту. Рівний тон без бурхливих емоцій і образ, все коректно і цивілізовано. Напевно, саме про такі спори кажуть, що в них народжується істина. Після них відчуваєш себе легко і добре, немов і не суперечка була зовсім, а розмова двох рівноправних партнерів.

Є ж суперечки, які переходять усі межі в частині етики та культури спілкування. Люди перебивають один одного, не даючи можливості висловитися. Переходять на особистості і ображають один одного самими добірними епітетами. Хамство править балом. Яка вже тут істина, балаган натуральний. Як правило, кожен залишається при своїй думці, і після таких суперечок відчуваєш себе, що потрапила під потяг. На щастя, мені особисто не доводилося потрапляти саме на такий варіант суперечок, але спостерігати з боку доводилося не раз. Відчуття не з приємних.

Ну і третій варіант. Коли один із суперечників настільки твердо впевнений у своїй правоті, що навіть не припускає можливості, що хтось думає інакше, і, можливо, правий саме він. Всі аргументи відкидаються вмить, на кожне слово знаходиться 10, непохитність і самовпевненість, яку нічим не проб'єш. Відчуття після таких суперечок своєрідні. Здається, що ти, як мінімум, разів двадцять розбігалася і з усього розмаху билася об бетонну стіну. Потім, коли мозок розбитий в кашу, вже є тільки одне бажання: відповзти подалі і відлежатися. Звичайно, в таких суперечках переможцем виходить той, кого не пробити нічим. Напевно, навіть якщо на кожне своє слово надавати документальний або речовий доказ, то і в цьому випадку непохитна віра в свою правоту візьме верх.

І все ж, сперечатися корисно. Але не по дурницях, а коли це дійсно необхідно. Головне, що б суперечки відбувались цивілізовано і не залишали неприємних відчуттів і дискомфорту.