Людина

Я була абсолютно впевнена в тому, що ця тема закрита. Назавжди. Що дилема так і залишиться невирішеною, а тому краще здатися, ніж битися об нерозуміння. Метелики мрії були заховані так далеко, що на якийсь час я навіть сама повірила, що все закінчено. Померла, так померла. І ось, вчора у дворах двоповерхівок я побачила її. І все, що я так ретельно ховала і ховала, воскресло знову, і з новою силою спалахнуло в мені. Втім, це лише передмова.

Навіщо тобі собака?!!! Мені не раз ставили це питання, але я лише мовчала у відповідь, тому що перебуваючи на емоціях не могла підібрати потрібних слів. Набагато простіше пояснити, для чого мені чоботи, кофта, плаття, гребінець, стіл, стілець і інші різні речі, тому що кожна з них має своє призначення. Собака - це не річ, це маленька жива істота, яка купується кожним господарем за індивідуальними причинами. Але все ж, мені здається, я досить зібралася з думками, що б дати відповідь на це питання у письмовій формі. От завжди так, мені простіше викласти свої думки з допомогою ручки або клавіатури, ніж в усній формі. Напевно, настав той момент, коли я можу чітко викласти свою позицію, з холодним розумом і в спокійному стані. ( Це я так думаю)

Навіщо тобі собака?!!! Адже це відповідальність, це постійна тяганина і турботи. Це ранні підйоми, іноді навіть в нічний час, це обов'язкові прогулянки в будь-яку погоду і в будь-який час року. Одним словом, морока несусвітня. Тобі що, спокійне життя набридло?!!!

А навіщо заводять дітей? Це теж кінець спокійного життя, безсонні ночі і божевільні дні. Це та ж відповідальність, в ще більшій мірі. Так, звичайно, діти - це продовження роду. Але ж нормальні люди не заводять їх спонтанно, а все ретельно зважують, перш ніж планувати народження дитини. Добре, можливо це не зовсім вдалий приклад. Тоді такий варіант. Якщо так виходить, що за станом здоров'я люди не можуть мати власних дітей, для чого вони беруть їх з будинків дитини і дитячих будинків? Адже це вже не продовження роду, генетично це зовсім чужі діти. До чого створювати собі проблеми, коли можна жити спокійно і насолоджуватися життям?

Напевно, вся справа в тому, що у багатьох з нас (я не кажу про всіх), закладені інстинкти, які спонукають нас піклуватися про когось, возитися з кимось і при цьому відпочивати душею, отримуючи моральне задоволення і отримуючи позитивне емоційне розвантаження. Напевно, тому люди і заводять рибок, хом'яків, собак, кішок, папуг та інших домашніх тварин і птахів.

Що стосується особисто мене, то мої діти вже в такому віці, коли їм не потрібна моя безмежна увага. З ними не потрібно возитися і няньчитися, вони вже цілком дорослі. У них свої турботи й інтереси, у них своє дозвілля. Звісно, ми спілкуємося і розмовляємо «по душам», я в курсі всього, що відбувається в їхньому житті, але при цьому у мене залишається ще досить значна частина часу, яку мені б хотілося витратити на домашнього улюбленця. Можливо, це в мені говорить не до кінця реалізовані материнські інстинкти. Як ще пояснити бажання мати маленьке беззахисне створіння, що потребує турботи і ласки.

Але можливо, що є ще одна причина, по якій мені так хочеться завести собаку. Мені потрібен маленький надійний друг, маленька віддушинка. Адже у мене немає можливості наносити візити до своїх родичів і подруг, коло мого спілкування обмежене. Але так було не завжди. Важко ламати звички, вироблені роками. А маленький чотириногий друг зміг би стати заспокійливим бальзамом для моєї душі.

Це моє бачення ситуації, це мої думки з приводу того, для чого люди заводять домашніх тварин, і зокрема, для чого мені потрібна собака. Якщо у вас, мої шановні читачі, є кішки, собаки й інша живність, переконливо прошу вас написати в коментарях мотив, який спонукав вас завести їх. Повірте, що це не проста цікавість, це спосіб перевірити власну правоту.

P.S. перечитала все від початку до кінця і зрозуміла, як складно виражати словами те, що знаходиться в душі. Якось непереконливо і жалюгідно виглядають ці рядки. А всередині киплять пристрасті, вони вимагають маленького щеняти. Але як все це передати?....