Людина

Справді, коли розглядати розвиток тварини або дитини після народження, то він уже не здається таким незрозумілим і таємничим. Ріст – це росте збільшення того, що вже було раніше. Маленькі частини організму: голова, ніс, рот, вуха, очі, руки, ноги, - ростуть, стають великими. Може, і до народження розвиток полягає тільки в рості? Можливо, що в яйці до початку розвитку міститься зовсім маленький, не видимий простим оком зародок, який розвивається і стає з маленького, невидимого великим і тому видимим. До такого висновку прийшли деякі вчені наприкінці XVIII століття. Зародка до початку розвитку в яйці не видно, говорили вони, але він існує, вірніше передіснує як дрібненька, невидима істота, якій треба тільки підрости, щоб стати видимою. Таким чином, виходило, що зародок існує в яйці до початку розвитку, а не формується під час розвитку. Отже, ця теорія намагалася змалювати розвиток лише як простий ріст зародка, що нібито існував раніше, але був невидимим. А досвід переконував багатьох учених, що в процесі розвитку утворення нового і збільшення того, що вже було, не те саме. Це дві сторони розвитку. Вольфові ще довго довелося вивчати зміни, які відбуваються в насидженому курячому яйці, щоб зрозуміти цю важливу істину і спростувати помилкову теорію.
Вольф був терплячою і винятково наполегливою людиною. До того ж він був озброєний мікроскопом – слабеньким, недосконалим, проте цей мікроскоп давав можливість бачити багато того, чого не видно неозброєним оком. Учений бачив те, чого не бачили його попередники. А найголовніше, він був охоплений великою пристрастю, властивою кожному справжньому вченому, - пристрастю до розкриття істини. Ось чому йому пощастило з’ясувати одну з найцікавіших історій з життя природи – історію розвитку курячого зародка. Правда, ця історія далеко ще не дописана і сотні вчених у багатьох країнах світу вивчають зародковий розвиток – ембріогенез, з’ясовуючи його закони. Але Вольфові вдалося прочитати найважливіші сторінки цієї історії.
Зародковий розвиток справді полягає в перетворенні простого в складне – ось головний закон розвитку, відкритий Вольфом. Для назви цього закону Вольф взяв слово, запропоноване ще старогрецькими ученими: епігенез, що означає розвиток шляхом додавання нового.
І справді, в насидженому яйці Вольф побачив те, чого не помітили і не зрозуміли всі його попередники: постійне виникнення заново і приєднання до раніше розвинених все нових і нових частин зародка.
В не насидженому курячому яйці місце розвитку зародка позначене маленькою білою плямкою на поверхні жовтка. Її неважко побачити в яйці, випущеному з шкаралупи на блюдечко. Бачили його і попередники Вольфа. Вони дали їй назву «зародкової плями». Вчені думали, що в ній міститься маленький невидимий зародок. Вольф уважно спостерігав цю плямку під мікроскопом, але не знайшов у ній нічого, крім скупчення дрібних кулястих зерняток. З цього скупчення зерняток і починається розвиток.
Ми не знаємо, наскільки виразно Вольф уявляв собі їх природу. Але сучасна наука твердо встановила, що ембріон розвивається розмноженням клітин.
Це перша і найцікавіша сторінка в історії розвитку зародка. Її не так легко прочитати, бо розмноження клітин у курячому яйці починається тоді, коли воно ще перебуває в тілі курки. Але з цією історією можна ознайомитися без жодних труднощів, спостерігаючи, наприклад, за розвитком яйця жаби.