ПІДСУМКИ » Mortal-Людина

ПІДСУМКИ

За весь цивілізаційний шлях людство зазнало чимало катастроф та катаклізмів, але у цьому ланцюгу ніщо не може зрівнятися з Другою світовою війною, що стала найбільш масштабним і руйнівним воєнним конфліктом в історії планети. З першого дня світової війни в епіцентр подій потрапили західні землі України. У ході радянсько-німецької війни фронт декілька разів прокотився територією нашої Вітчизни. Бої тривали 1225 днів і ночей, що становить 86% загального часу участі СРСР у війні з нацистською Німеччиною. Безпосередньо активні бойові дії тривали 30 місяців, оперативні паузи — майже 11 місяців.

На землях України радянські війська провели 17 стратегічних (6 оборонних та 11 наступальних) операцій, а це майже половина стратегічних операцій радянсько-німецької війни. В їх рамках було сплановано, організовано і проведено 52 фронтові операції. Крім того, поза рамками стратегічних відбулося 15 самостійних фронтових операцій. Кількість армійських операцій вимірюється сотнями. Детальний аналіз умов їх підготовки, складу сил і засобів сторін, прийомів та способів дій військ, і, зрештою, втрат у живій силі й бойовій техніці свідчить, що на території України розгорнулися найбільші військові операції радянсько-німецької війни і Другої світової загалом.

У різний час у межах України діяли Південно-Західний, Південний, Брянський, Закавказький, Кавказький, Північно-Кавказький, Кримський, Центральний, Донський, Воронезький, Степовий, 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські, 2-й Білоруський фронти; окремі 51-а, Приморська, 1-а польська армії й 1-й Чехословацький корпус; Чорноморський флот та Азовська, Дніпровська й Дунайська військові флотилії; з’єднання авіації далекої дії й ППО країни. У бойових операціях на території нашої країни взяли участь усі 6 радянських танкових, 7 повітряних і 34 загальновійськові армії.

Україна була величезним джерелом живої сили. Лише протягом першого року війни в республіці було мобілізовано 3млн 185 тис. чол. Із початку звільнення окупованих територій і до кінця війни ряди радянської армії поповнили ще 4млн вихідців з України. Військові частини та з’єднання, які діяли на українській території, значною мірою комплектувалися за рахунок цих мобілізаційних ресурсів. У ході визволення наших земель до 50% поповнення призивалося «польовими військкоматами» діючої армії, що не завжди було виправданим, значно утруднювало облік призваних військовослужбовців та призводило до надмірних жертв. Загальна кількість українців у складі РСЧА під час радянсько-німецької війни становила понад 7млн чол., або 23% чисельності збройних сил СРСР. На фронтах війни, за різними даними, полягло від 2,5 до 3,5млн вояків-українців. Висока «витратність» людського матеріалу була однією із характерних рис радянського воєнного мистецтва, коли кількість втрат не бралася до уваги в ім’я досягнення поставлених цілей. Україна, яка в різні періоди війни постачала на фронт від кожного п’ятого до кожного третього солдата, служила другим (після Росії) найбільшим джерелом жертв.

Під час боїв на території України безповоротні втрати РСЧА склали 3 млн 083 тис. чол. особового складу, а загальні перевищили 6 млн 683 тис. чол. особового складу. Втрати танків і САУ становили 21 615 машин, гармат і мінометів — 72 278, а бойових літаків — 5488 одиниць. Кожна тисяча квадратних кілометрів території України була оплачена кров’ю солдатів і офіцерів 1 стрілецької дивізії (11 083 особи), 1 танкового батальйону (36 танків), 1 авіаескадрильї (9 машин).

Результативність проведених радянською армією операцій залежала від багатьох факторів — рівня розвитку стратегічного мистецтва, підготовленості військ, професіоналізму командного складу, морально-психологічного стану військовослужбовців, ефективності і тактико-технічних характеристик видів озброєння і техніки тощо.

Визволителями України й творцями перемоги були прості люди різних національностей від рядових до маршалів, які кожен окремо і всі разом своєю доблестю й жертовністю заслужили повагу та пам’ять народу. Під час війни розкрився полководницький талант О. Василевського, С. Тимошенка, М. Ватутіна, А. Єрьоменка, Р. Малиновського, К. Рокосовського, І. Черняховського, А. Гетьмана, А. Гречка, А. Кравченка, Д. Лелюшенка, К. Москаленка, П. Рибалка, П. Жмаченка та багатьох інших. 2,5 млн українців із загальної кількості 7 млн за хоробрість і відвагу нагороджено орденами та медалями. Частка українців серед Героїв Радянського Союзу становить 2072 особи або 18,2% (для порівняння: росіян — 71%, білорусів — 3,3%, представників інших 40 національностей — 7,4%). Зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу 31 був українцем або ж уродженцем України. Серед трьох Героїв Радянського Союзу, які удостоїлися цієї нагороди тричі, українець Іван Кожедуб.

Якщо стисло охарактеризувати сутність боротьби українського народу в роки війни, то це було змагання за виживання як нації. Трагедією для України стала не лише сама війна з її кров’ю та стражданнями, а й роз’єднаність народу, який потерпав від двох тоталітарних режимів. У виснажливій та кровопролитній боротьбі, ціною неймовірних втрат він відстояв свою землю від поневолення гітлерівськими загарбниками. Рішення, дії і мотиви кожного з мільйонів захисників поєдналися у великий подвиг в ім’я перемоги, яка ще раз підтвердила — немає такої сили, що могла б поневолити великий народ, котрий бореться за волю і незалежність Батьківщини.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам Зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Добавить
Copyright © 2012-2016 при копіюванні матеріалів посилання на джерело обов'язкове