Людина

Після кожного свята залишається присмак. У когось у вигляді головного болю від перебору коктейлів та інших алкогольних напоїв. У когось у вигляді вражень, як приємних, так і не дуже. День Святого Валентина так само не став винятком. Моя сьогоднішня вечірня прогулянка по соціальним мережам і жіночим блогам показала, що вже багато представниць прекрасної статі людства встигли поділитися своїми емоціями з приводу вчорашнього свята.

Дуже багато захоплених відгуків про романтичні вечори, букетах квітів, свічках, кульках та інших атрибутах, супутніх дня закоханих. Для цих дівчат і жінок, свято вдалося на славу.

Але, на жаль, зустрічалися слова образи і розчарування, з боку інших дам, яким не дісталося настільки приємних подарунків і сюрпризів. Для деяких з них не знайшлося навіть просто приємного слова і зізнання в коханні, не кажучи вже про щось матеріальне.

Ніколи не замислювалися над тим, чому так відбувається в житті? Невже одні жінки заслуговують романтики, а інші ні? Чому одним дарують квіти, прикраси та інші подарунки, які є дуже приємними і несподіваними сюрпризами, в їх честь запалюються свічки і звучать палкі визнання і вишукані компліменти, в той час, як іншим дістаються в подарунок каструльки, кімнатні капці та інші банальні речі, які ну дуже далекі від романтики? Або може вся справа в їх обранців? А може, в цьому є і їх вина теж?

На мій погляд, останнє припущення більш вірне. Адже до нас ставляться так, як ми дозволяємо до себе ставитися. І я впевнена, що ті, хто писав сьогодні розчаровані відгуки з приводу вчорашнього свята, не вперше отримали мінімум уваги. Значить, вони промовчали і нічого не зробили в перший раз, пустили на самоплив у другій, а потім все це просто стало звичкою у їх других половинок. І мова вже не тільки про день усіх закоханих. Візьміть будь яке інше свято. Картина повторюється.

Але давайте будемо чесними перед собою і зізнаємося, що деколи ми самі глушимо в чоловіках іскри романтичності, а потім чекаємо казки і дива. Квіти в подарунок - це дорого. Подаруй мені краще халат, мій-то зовсім зносився. Сходити в кафе і відзначити знаменну дату - накладно. Давай краще вдома приготуємо святкову вечерю. У підсумку, ви витрачаєте ті ж гроші, плюс залишаєте всі сили й енергію на кухні, а потім з страдницьким виглядом сидите за столом і чекаєте відходу до сну. Навіщо всі ці листівочки, кульки та інші дрібнички, яка від них користь? Краще яке-небудь практичне, що може стати в нагоді в побуті.

Ось-ось, в побуті. Побут тяжіє над святами. Так само, як фінанси, які змушують нас вважати за краще практичність романтичності. Але, покладіть руку на серце, і чесно відповідайте собі: адже ви все одно купили б ті речі, які вам необхідні. А ось квіти, кулі, та інші милі, але такі приємні дрібнички - ніколи. Так може все ж варто користуватися нагодою, і дозволяти собі балувати хоча б у свята тим, що ніколи не перепаде вам у будні. До того ж, не так часто вони бувають, і не завдадуть величезного й непоправного збитку для вашого сімейного бюджету.

Подумайте про це на дозвіллі, і, можливо, вже після наступного свята і ви будете писати захоплені відгуки про те, як чудово він пройшов. Ну а ті, хто і так задоволений і щасливий, можуть в коментарях підтвердити правоту моїх слів. Мені буде приємно =) Втім, можете і посперечатися зі мною, я завжди готова до дискусій.

P.S. Перечитала свою публікацію посміхнулася. Добре давати поради, а от слідувати їм ... Я ж сама така вся практична. Волію потрібні і корисні подарунки і завжди роблю заявки, що мені подарувати. І все ж, десь у самій глибині моєї душі, причаїлася маленька романтична дівчинка, яка чекає дива =)