Роздуми про чоловічі походеньки

Роздуми про чоловічі походеньки


Читала я тут недавно одкровення одного чоловіка років так близько сорока, в яких він описував своє невдале особисте життя. Якщо коротко, то суть розповіді в тому, що після восьми років спільного подружнього життя, поцупила його з родини жінка. Погралась з ним і кинула. І залишився він, бідолаха, не при справах. Без сім'ї, без любові, один і нікому не потрібний. Вгадайте, хто винен в його поневіряннях? Ну, звичайно ж, жінки. Саме вони зробили його нещасним, від них все зло в цьому світі.

А мені відразу картинка така привиділася. Що йде така пишногруда білявка (брюнетка, шатенка - не важливо), виляє розкішними стегнами, карбує крок стрункими ніжками в босоніжках на п'ятнадцятисантиметрових шпильках і веде на повідку теляти безмовного, чи то пак чоловіка чийогось. А він, бідолаха, плететься покірно, не маючи голосу і розуму свого. Жертва найнещасніша, яка не знає, що їй уготовано.

Насправді, навіщо ж себе принижувати то так, навіщо виставляти себе в такому невигідному світлі, та ще й жінок звинувачувати? Так, поманила вона тебе своїм пальчиком, так слухай голос розуму свого, голови своєї. Та не тієї, яка між ніг знаходиться, а яка на плечах. Яка дана тобі для того, що б самому приймати рішення, а не вестися на поводу у інших.

Так, коханка - це добре, прекрасно, чудово. Але знаєш, у чому її головне від дружини відмінності? Вона віддає тобі тіло, але не душу. А без душі - то як? Адже похітливістю можна і пересититися, а потреба в духовному - вона ж щоденна.

Ось про це і потрібно думати насамперед, коли підходять до тебе з повідцем да відвести намагаються. Спокійно, без емоцій, подумай про те, що ти придбаєш, пішовши з сім'ї, а що втратиш. У бік чого переважить шалька терезів. Та не поспішай, зваж по кілька разів, раптом шкала під напливом почуттів-с і емоцій здригнулася. Адже потім вже нічого не повернеш.

До чого це все? Хочеться, щоб чоловіки, для яких ця тема актуальна, прочитали, та задумалися над словами так вчинками своїми. Щоб не битися потім в риданнях та не каятися, повзаючи на осколках розбитої родини, не вимолювати вибачення у тієї, для якої образа нанесена непоправно. Не виносити сміття з хати, плач на форумах, як самотньо й сумно в цьому світі і які баби всі стерви. Це просто інформація до роздумів. Не більше того.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам Зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Добавить
Copyright © 2012-2017 при копіюванні матеріалів посилання на джерело обов'язкове