Людина

Чому нам надокучає дитинство, і ми поспішаємо подорослішати, а потім, ставши дорослими, знову мріємо стати дітьми? Ми поспішаємо наблизити той час, коли станемо самостійними, коли не будемо залежати від батьків. Нам здається, що бути дорослими - це так чудово і прекрасно. І, лише вступивши у самостійне життя, розуміємо, що даремно ми так рвалися з тієї пори, безхмарної, безтурботної і щасливої. Так продовжується з покоління в покоління, і роки не владні що-небудь змінити в цьому замкнутому колі.

Чому ми втрачаємо здоров'я, заробляючи гроші, а потім втрачаємо гроші, відновлюючи здоров'я? Так, ми мало приділяємо собі часу, у вічній гонитві за чимось великим. Працюємо і віддаємо себе роботі цілком і повністю. Прагнемо, мчимо кудись, не звертаючи уваги на відчайдушні сигнали нашого організму. І, лише коли розуміємо, що немає більше сил терпіти, звертаємося до лікарні. Витрачаємо купу грошей на ліки і знову спрямовуємося вперед. На жаль, іноді похід до лікарів відбувається настільки пізно, що навіть великі гроші не владні щось змінити.

Чому ми живемо так, як ніби ніколи не помремо, а померти так, наче ніколи й не жили? У метушні днів ми забуваємо про своїх близьких і коханих. Не зізнаємося їм у любові, не говоримо їм про те, як вони для нас найдорожчі. Ми залишаємо на «потім» багато важливих і значущих речей, вважаючи, що попереду ще багато часу на їх виконання. А потім безглузді і трагічні випадковості обривають життя тих, кому ми так і не встигли сказати найголовнішого, і ми клянемо себе за свою неспішність, за свою вічну зайнятість і втому. Але змінити вже нічого не можна. Ми розмінюємося на другорядні життєві цінності, забуваючи про саме головне.

Чому ми, знаючи, що поранити улюблених можна за кілька секунд, а залікувати їх рани будуть потрібні довгі роки, все одно необачно ображаємо їх словами і вчинками? В серцях і на емоціях ми творимо часом страшні речі, а потім просимо вибачення. Але адже пробачити, значить зрозуміти. А як можна зрозуміти брехню,жорстокість і агресію до рідних і близьких людей.

Відповіді на ці запитання не дасть жодна пошукова система, жодна енциклопедія. Кожен сам повинен дійти до розуміння, переосмислити своє життя, і, зробивши висновки, жити далі. Але вже по новому, більш правильно і осмислено.