Людина

Смак дитинства. У кожного покоління він свій. У нинішнього - це смак Кока-Коли і чіпсів, «Кіндерів» та іншої хімії. А колись, ще не так давно все було натуральне...

Смак мого дитинства, який він? Подушечки «Дунькина радість» з фруктово-горіховою начинкою. Дивовижні, що тануть у роті, неймовірно смачні. Скільки я не намагалася знайти їх - все марно. А шкода, цукерки дійсно були «гарні». Кукурудзяні палички в картонних коробках, на яких намальовані веснянкуватий хлопчик чи дівчинка. Найсмачніше перебувало на дні коробки - шматки цукрової глазурі. Немає зараз таких паличок. Лимонад в пляшках - чебурашки, справжній, смачний неймовірно, з натуральних сиропів і води, без консервантів, барвників та іншої гидоти, що міститься в нинішніх напоях. Жувальна гумка «білочка», по 15 копійок за штуку. Смак дивовижний, правда розфарбовувалась практично миттєво. А потім на зміну їй прийшла «Love is...». М'яка, легко надуваюча, з різноманітними смаками і вкладишами.

А ще смак мого дитинства - це бабусині млинці та оладки, її дивовижне куховарство у величезних кількостях, яке з'їдалося дуже швидко. Це молоко, топлене у глиняному глечику в українській печі. Справжнє, від своєї корівки. Не рівня нинішнім - магазинним. Це її борщ, зварений знову ж таки в печі і в чавуні, томлений, наваристий. Не зварити такий на газовій або електричній плиті...

Що ще згадалося з дитинства? Оселедець івасі в залізних банках. Жирна, малосольна - пальчики оближеш. Спробуй при всьому достатку товарів у магазинах знайти таку. Не знайдеш! Натуральні соки в трилітрових банках, з м'якоттю. Справжні, нічим не розбавлені. Смакота...

Дитинство. Пора, коли і сонце здається яскравішим, і трава зеленіша, і цукерки солодше. Тепер нове покоління, нові смаки. Спробуй нагодуй їх «Дунькиною радістю» з мого дитинства. Ні, їм «Twix» подавай, «Bounty» та інші батончики, на упаковці яких в очах рябить від достатку Е. Але, це їхнє дитинство та їх смак, нічого з цим не поробиш.