Людина

Велике свято може обернутися серйозною провокацією. Журналіст пояснює, чому російській пропаганді саме в День Перемоги потрібна телекартинка про "фашистів" України, а також дає покрокову інструкцію, як уникнути провокацій простим громадянам.

Що принесе Україні 9 Травня 2014 року? Боюся, нічого, крім провокацій з серйозними наслідками. Це буде не скандал або зіткнення українських і радянських націоналістів, які були в попередні роки. Цього року на 9 травня варто чекати більш серйозних викликів. Логіка проста: якщо Росія зображує Україну фашистською державою, то зробить все, щоб в Україні свято перемоги над фашизмом не пройшло гладко.

Фактично, 9 травня - це остання можливість для дестабілізації ситуації в Україні перед першим туром президентських виборів 25 травня. 9-е - вихідний день, а саме у вихідні та свята конфлікт у східних областях загострюється. Щороку саме до Дня Перемоги спостерігається мобілізація російських ура-патріотів, які оспівують великодержавність, міць та історичну роль Росії. Було б дивно, якби РФ пропагандистська машина втратила можливість продемонструвати особливу шкідливість українців.



Відчуття наближення недобрих подій на 9 Травня в Україні у мене є давно. Ще в квітні у Києві вперше заговорили про те, як їх уникнути. Рішення влади виявилися простими: паради і масові ходи скасували, спробують обмежитися формальним покладанням квітів, адресним поздоровленням ветеранів, молебні в пам'ять про жертви війни. Але це не відміняє потребу російських пропагандистів організувати ефектну картинку "фашистів України".



Традиційне місце політичних скандалів на 9 Травня - Львів - в цьому році може пережити День Перемоги спокійніше інших міст. Міліція у Львові (на відміну від міст сходу і півдня України) працює нормально, суспільство і місцева влада налаштовані проукраїнськи. Значить, там просто немає грунту для будь-яких ідеологічних диверсій, немає другої сторони для зіткнень. Згадайте, наприклад, заворушення в 2011 році: тоді до Львова на 9 Травня були спеціально завезені прорадянські активісти з південних регіонів, в бійках з якими місцеві провели весь день.

Може, центром подій стане Київ? Вже кілька тижнів у ЗМІ з'являються повідомлення про підготовку провокацій в столиці: нібито в Київ завозять "тітушок", цілі родини з дітьми з східних регіонів, які в день свята повинні стати мішенню для атаки. Кажуть, російські телевізійники отримали розпорядження підготуватися до зйомок зіткнень в Парку Слави. Але такий сценарій не дуже реалістичний: у Києві легко виявити постановочний характер зіткнень, тим більше якщо мова йде про використання спеціально завезених в місто людей. Та й досвід боротьби з "тітушками" у киян великий, так що не одна міліція тут може виступити на захист правопорядку. З іншого боку, якщо мета - тільки в ефектній картинці, якою б не була небезпека викриття, її проігнорують.

За центральну Україну, де особливих проросійських настроїв немає і не було, побоюватися, напевно, не варто. Володимир Путін досить чітко визначив регіони, які його цікавлять, - назвав їх "Новоросією". Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська та Харківська області - ось, власне, та територія, на якій вже діють російські диверсанти і де цілком вірогідні жорстокі провокації на 9 Травня. Провокації, які спробують видати як щось само собою зрозуміле на тлі останніх подій в Україні.



З усіх регіонів, які цікавлять Путіна, серйозно дестабілізовано положення поки тільки у двох областях - Донецькій та Луганській. Тут ситуація настільки складна, що на цьому тлі навіть складно виділити якусь тривожну подію. Загалом, якщо на 9 Травня в Донецьку і Луганську відбудуться зіткнення, вони стануть лише черговим свідченням гостроти конфлікту. Тобто не стануть тим, що так необхідно російській пропаганді, а саме колотнечею в контексті Дня Перемоги. А от якщо говорити про Харків і про Одесу...

Харків в останні тижні вдалося заспокоїти. Відповідно, висока і спокуса спровокувати новий виток конфлікту в місті. Тим більше, що мер Харкова Геннадій Кернес після замаху, лікується в Ізраїлі і не здатний активно підтримати і захистити проукраїнські сили в місті. Та й кордон з Росією поруч. Ще "кращий" грунт для нових потрясінь в Одесі. Після недавньої загибелі 46 людей протистояння в місті для багатьох перестав бути політичним, а став особистим. Напевно є жага помсти.

Особливо лякаючою ситуація виглядає в містах, які поки що залишалися спокійними. Миколаївська і Херсонська області - це ворота з Криму у велику Україну і регіони, стратегічно важливі для підтримки в Криму нормального рівня життя. Росіяни навряд чи можуть собі дозволити залишити їх українцям. 9 Травня - останній перед президентськими виборами вигідний момент для ескалації конфлікту в цих областях. Плюс силовики пішли на вирішення проблем в інших регіонах, а значить, Миколаїв і Херсон не в центрі уваги. Як і Запоріжжя. Мені здається, варто очікувати поширення диверсій і на цю територію.



Не варто забувати і про Крим. Росія не упустить можливості провести на щойно захопленій землі пишний парад перемоги. Кажуть, Путін 9 Травня прилетить в Крим. Отже, російські пропагандисти на цих вихідних будуть особливо зацікавлені в нестабільному тлі в більшій кількості українських міст. Мовляв, ось наочно ті загрози, від яких Путін "спас" кримчан. Поява глави РФ в Криму на тлі спокійного стану в інший Україні стало б ще одним доказом того, що всі загрози кримчанам, які описувала Росія, були фіктивними. А значить, спокою в Україні бути не повинно - воно загрожувало б вже самої репутації російського лідера.

З нестабільності, пов'язаної з Днем Перемоги, Україна вийде відразу в нестабільність, пов'язану з наміром сепаратистів 11 травня імітувати голосування про незалежність Донецької і Луганської областей. Таким чином, 9 Травня для сепаратистів важливо ще і з точки зору мобілізації масовки: ясно, що результат голосування" вже намальований, а от якусь картинку "голосування" забезпечити ще мають. Це означає, що День Перемоги в Україні для сепаратистів повинен пройти так погано, щоб жителі сходу захотіли відокремитися від України. Захотіли і висловили б своє бажання участі у так званому "референдумі". Тобто, по-моєму, без жертв все-таки не обійдеться.



З цього року, поки існує путінський режим, 9 Травня стане в Україні однієї з найбільш небезпечних дат. Стане днем, коли політичне та ідеологічне протистояння легко перетворити в громадянське зіткнення. Відповісти на це можна тільки радикальною деполітизацією Дня Перемоги. Якщо 9 Травня буде днем пам'яті жертв Другої світової війни, тоді в цю підкреслено моральну практику буде дуже складно вклинитися з якою-небудь політичною позицією. Одна справа - зривати парад, ходи і концерти, і зовсім інша - зривати, приміром, молебень. Та ще в такій релігійній країні, як Україна.

Втім, це справа майбутнього. Поки ж головне - не брати участь 9 Травня у масових акціях. Нові сутички в Україні критично необхідні російській пропаганді. Необхідні особливо в тих містах, де ситуація залишається спокійною.

Не можна дати агресорам ні єдиного шансу - тим більше, що в ці дні, коли всі чекають провокації, попередити їх досить просто. Ось буквально покрокова стратегія:

По-перше, краще взагалі утриматися від участі в масових акціях, хто б їх не проводив.

По-друге, навіть якщо ви опинитеся на одній з таких акцій, постарайтеся взагалі не реагувати на будь-яких задирак. Всі сторони можливого конфлікту повинні зробити крок назад і не відстоювати власну правоту.

По-третє, якщо на акції виявляться люди, готові застосувати зброю і тим самим спровокувати серйозне погіршення ситуації в місті, кращою реакцією для цивільних осіб на таку загрозу може бути лише тимчасовий відступ. Краще здати вулиці опонентам на деякий час, поки міліція і СБУ не зорієнтуються.

І, по-четверте, запам'ятайте всіх, хто організовує будь-які масові акції 9 Травня. Ці люди - якщо вони збираються вийти під політичними гаслами - прямо зацікавлені в ескалації конфлікту в Україні. А значить, вони служать посібниками іноземного агресора і повинні бути вигнані з української політики


Дмитро Литвин