Людина

Конфлікт інтересів між Францією Наполеона і відвойованою його Великою Армією на полях битв «польської війни» 1807 року – наполеонівською Європою і підкореною в Тильжі імперією Сходу – Росією Олександра I зростав від першої хвилини. Підпис Олександра I під мирним договором повинна була дати Росії − його самодержавній Росії час на зміцнення, на відновлення сил після поразки у війні 1807 року. Наполеон розраховував, що розподіл Європи між двома імперіями – імперією Заходу – Францією і імперією Сходу – Росією дозволить йому зайнятися невідкладними справами на півдні континенту поблизу кордонів самої Франції − в Іспанії. Однак вже конгрес в Ерфурті, який із початку повинен був продемонструвати сили Наполеона, обумовив тривалий торг між двома монархами і взаємовідмінні державні інтереси Франції і Росії.


Конфликт интересов между Францией Наполеона и отвоеванной его Великой Армией на полях битв «польской войны» 1807 года – наполеоновской Европой и покоренной в Тыльже империей Востока – Россией Александра I возрастал от первой минуты. Подпись Александра I под мирным договором должна была дать России − его самодержавной России время на укрепление, на возобновление сил после поражения в войне 1807 года. Наполеон рассчитывал, что раздел Европы между двумя империями – империей Запада – Францией и империей Востока – Россией позволит ему заняться неотложными делами на юге континента возле границ самой Франции − в Испании. Однако уже конгресс в Эрфурте, который от начала должен был продемонстрировать силы Наполеона, вскрыл продолжительный торг между двумя монархами и взаимоисключающие государственные интересы Франции и России.


The article describes the causes of the war in the year 1812 and the Ukrainian chance for victory over Russia. The work of intelligence services and headquarters of The Great Army and the army of The Duchy of Warsaw assumed that war will be divided in two years. Napoleon’s army were to be stopped on the border of former Poland. Basing on this land, especially Ukraine, the potential of the army should be increased and in the year 1813 Russia will be defeated. The weapons, horses and men were prepared in Ukraine. Despite it, as a result of Napoleon’s mistake, who believed in his lucky star and defeating Russia in one battle and march towards Moscow far from his army’s reserves, he lost this war. Russians took advantage of Napoleon’s mistakes as they knew that key to the victory was Ukraine, not Moscow.

Стаття висвітлює вагоме значення історичної спадщини Юрія Бойко-Блохина, наводить ряд його маловідомих та недрукованих раніше праць, пов’язаних з відродженням української національної ідеї.
Основний аналіз автор проводить за матеріалами, викладеними в монографії професора «Російські історичні традиції в большевицьких розв’язках національного питання», подає перелік тодішніх більшовицьких політтехнологій і, застосовуючи історичний метод, порівнює з низкою політтехнологій сучасної Росії та проросійських українських політиків, а саме мовно-культурну асиміляцію українців, проведення довготривалої інформаційної та психологічної війни, дестабілізацію політичної обстановки в Україні. Автором також продемонстровано різноманітні політичні маніпуляції Росії та проросійських політичних сил в Україні на сьогодні.
Аналізуючи працю «Основи українського націоналізму», автор відмічає актуальність головних тез, зазначених професором і наголошує на недостатній популяризації всього українського у XX столітті, відтак і появу вмотивованої нетерпимості й ненависті до населення з національно-державницькою позицією.
Підводячи підсумки, зазначається, що праці Юрія Бойко-Блохина, опубліковані в середині XX століття, мають вагоме значення для сучасності, а також вкотре доводять, що російська пропагандистська машина здійснювала довготривалу інформаційну війну супроти розвитку національної ідеї в Україні.



Статья освещает большое значение исторического наследия Юрия Бойко-Блохина, приводит ряд его малоизвестных и непечатных ранее работ, связанных с возрождением украинской национальной идеи.
Основной анализ автор проводит по материалам, изложенным в монографии профессора «Российские исторические традиции в большевистских решениях национального вопроса», представляет собой перечень тогдашних большевистских политтехнологий и, применяя исторический метод, сравнивает с рядом политтехнологий современной России и пророссийских украинских политиков, а именно языково-культурную ассимиляцию украинцев, проведения длительной информационной и психологической войны, дестабилизацию политической обстановки в Украине. Автором также продемонстрировано различные политические манипуляции России и пророссийских политических сил в Украине на сегодня.
Анализируя работу «Основы украинского национализма», автор отмечает актуальность главных тезисов, указанных профессором и отмечает недостаточность популяризации всего украинского в XX веке, поэтому и появление мотивированной нетерпимости и ненависти к населению с национально-государственной позицией.
Подводя итоги, отмечается, что работы Юрия Бойко-Блохина, опубликованные в середине XX века, имеют большое значение для современности, а также в очередной раз доказывают, что российская пропагандистская машина проводила долговременную информационную войну против развития национальной идеи в Украине.



The article highlights the importance of weighty historical heritage Yuriy Boyko-Blokhyn, gives some of its lesser-known and previously unpublished works related to the revival of Ukrainian national idea.
The main author of the analysis conducted by the material presented in the book professor «Russian historical tradition in Bolshevist solutions of the national question», then delivers a list of Bolshevik political technologies and using the historical method, compares with a range of modern political technologies and pro-Russian Ukrainian politicians, namely movno-Ukrainian cultural assimilation, long-term information and conducting psychological warfare, destabilizing the political situation in Ukraine. The authors also demonstrated a variety of political manipulation of Russia and pro-Russian political forces in Ukraine today.
Analyzing the work «Fundamentals of Ukrainian nationalism», the author notes the relevance of the main points mentioned professor and underlines the lack of popularization of the Ukrainian in the XX century, hence the appearance netyrpymosti and hatred motivated the population to the national state positions.
Summing up, states that work-Blokhyn Yuriy Boyko, published in mid XX century, essential to modern times, and once again prove that the Russian propaganda machine zdiysyuvala long-term information war against the development of the national idea in Ukraine.

У статті автор досліджує діяльність академіка Миколи Кащенка у період національно-визвольних змагань 1917-1920 років. Доповнено біографію вченого за особовим архівним фондом. Розкрито пріоритетні напрями його діяльності, визначено місце і роль вченого у галузі науки та культури. Показано роль М. Кащенка у створенні Української академії наук. Відзначено популяризацію наукових знань та широкі різносторонні інтереси вченого. Автор дійшов висновку, що у становленні вітчизняної науки важлива роль належить академіку Кащенку.



В статье автор исследует деятельность академика Николая Кащенко в период национально-освободительных движений 1917-1920 годов. Дополнено биографию ученого за личным архивным фондом. Раскрыто приоритетные направления его деятельности, определены место и роль ученого в отрасли науки и культуры. Раскрыто роль Н. Кащенко в создании Украинской академии наук. Отмечено популяризацию научных знаний и широкие разносторонние интересы ученого. Автор пришел к заключению, что в становлении отечественной науки важная роль принадлежит академику Кащенко.



The article explores the work of Academician Nikolai Kashchenko during the national liberation struggle from 1917 till 1920. The article is supplemented by biography of the scientist from the personal archival fund.
It is noted that M. Kashchenko (1855-1935 gg.) – Scientist, biologist, embryologist, zoologist, founder of the Siberian gardening, actively participated in the creation of the Ukrainian Academy of Sciences. He headed the Physics and Mathematics II UAS Division, was the organizer and the director of numbers of scientific institutions and organizations in the university centers of Ukraine and Russia. He is the author of over 200 scientific papers. M. Kashchenko is famous as a teacher of high school, lecturer and popularizer of scientific knowledge, writer, public figure.
Reveals the priority directions of its activities, the place and the role of the scientist in the field of science and culture. The role of M. Kashchenko in the creation of the Ukrainian Academy of Sciences. The history of II physics and mathematics department of UAS have been explored.
M. Kashchenko outstanding achievements in scientific development was the creation of the Zoological Museum and acclimatization garden.
The article indicated that the scientist has developed theoretical, methodological and scientific basis of acclimatization, which became a classic and contributed to the further development of this scientific direction in Ukraine.
Popularization of scientific knowledge and wide interests versatile scientist have been noted. The author concludes that the role of Academician Kashchenko in the development of national science was very important. M. Kashchenko belonged to the galaxy of scientists and biologists who are not limited to the study of scientific problems and academic activities. His tireless scholar multifaceted activities contributed him to the development of national science and culture, historical development of Ukrainian society.

Стаття присвячена розгляду спроб фальсифікації портрету короля Данила Романовича, які почалися ще у XV ст. за невдалої політики ліквідації православної ієрархії у анексованій частині королівства Русі, та тривають далі. Основна увага звернена на наступні головні напрямки такої фальсифікації: вживання епітету «Галицький»; обстоювання тез про постійний конфлікт з «реакційним» галицьким боярством; сильного полководця і слабкого політика; неможливість будівничої діяльності через відсутність ресурсів і, особливо замовчування, заперечення або приниження значення коронації. Автор приходить до висновку, що за всіма цими фальсифікаціями стоять тенденційна упередженість, ідеологічно-політичне наперед задане спрямування та інші чинники, далекі від науки.


Статья посвящена рассмотрению попыток фальсификации портрета короля Даниила Романовича, которые начались еще в XV в. в период неудачных попыток ликвидировать православную иерархию в анексованной части королевства Руси и продолжаются дальше. Основное внимание пределено следующим главным направлениям такой фальсификации: использование эпитета «Галицкий»; отстаивание тезисов о постоянном конфликте с «реакционным» галицким боярством; сильного полководца и слабого политика; невозможности строительной деятельности из-за отсутствия ресурсов и, особенно, умолчания, отрицания или унижения значения коронации. Автор приходит к выводу, что за всеми этими фальсификациями стоят тенденциозная предубежденность, идеологическо-политическое наперед заданное направление и другие факторы, далекие от науки.

Voitovycz L. V.,
Ivan Franko National Universit,
Lviv, Ukraine

The article is devoted to consideration of old and modern directions of the falsification of the Ivan Franko National Universite portrait of king Danylo Romanovych, that begun yet in the 15th century at unsuccessful attempts to liquidate an orthodox hierarchy in the annexed part of kingdom of Rus’ and lasts untli now. Basic attention is an appealed on the following maim trends of such falsification: using of the epithet «from Galyczyna»; defending of theses about a permanent conflict with the «reaktionary» Galyczyna boyars; strong general and powerless politician; impossibility of a build activity because of the lack of resources and, especially understatrment, denial or abjection of significance of the coronation. An author comes to the conclusion, that alfer all these falsifications stands the tendentious prejude, specfied in advance ideological and political directions and other factors, distant from science.

У статті на основі аналізу здобутків історіографії та джерельної бази досліджено особливості боротьби за збереження незалежності Польської республіки у 1918–1921 рр. Вивчено погляди Р. Дмовського та Ю. Пілсудського щодо задоволення територіальних вимог на східних територіях. Окреслено еволюцію політики провідних європейських держав щодо територіального розмежування: від підтримки польських претензій до поступового стримування польських територіальних апетитів. З’ясовано, що послідовно польські територіальні інтереси захищала Франція. Особливу увагу приділено процесу дипломатичного та військового протистояння Польщі з радянською Росією у визначенні державних кордонів. Охарактеризовано силове встановлення влади польського уряду на західноукраїнських територіях, проаналізовано особливості військової експансії поляків до білоруських та литовських земель у 1919–1920 рр.


В статье на основании анализа достижений историографии и источниковой базы исследованы особенности борьбы за сохранение независимости Польской республики в 1918–1921 гг. Изучены взгляды Р. Дмовского и Ю. Пилсудского по решению территориальных требований на восточных территориях. Определена эволюция политики ведущих европейских государств по территориальному разграничению от поддержки польских претензий к постепенному сдерживанию польских территориальных аппетитов. Выяснено, что последовательно польские территориальные интересы защищала Франция. Особое внимание уделено процессу дипломатического и военного противостояния Польши с Советской Россией в определении государственных границ. Охарактеризованы силовое установление власти польского правительства на западно-украинских территориях, проанализированы особенности военной экспансии поляков к белорусским и литовским земель в 1919–1920 гг.


The article is based on analysis of the achievements of historiography and source base of the features of the struggle for the preservation of the independence of the Polish Republic in 1918–1921. Studied views of R. Dmowski and J. Pilsudski to meet the local requirements of the eastern territories. Outlined evolution of leading European states on territorial separation from support Polish claims to the gradual containment of Polish territorial appetites. It was found that consistently Polish territorial interests protected France. Particular attention is paid to the process of diplomatic and military confrontation in Poland with Soviet Russia in defining the frontiers. Characterized forceful installation of power of the Polish government in Western territories, the peculiarities of military expansion of Poles in Belarus and Lithuanian lands in 1919–1920.