Людина

Німецьке видання закликає до стриманості в оцінках дій Росії щодо України. По-перше, підбурювання в міжнародній політиці неприпустимо, по-друге, на думку автора матеріалу, дипломатія - це зовсім не капітуляція.

У німецькій Die Zeit два матеріали, присвячені оцінками дій Росії, яка загарбницьки приєднала до себе український Крим. Одна стаття названа Diesmal hilft die Hitler-Keule, що можна вільно перекласти як "Гітлерівською дубиною - сьогодні". Однак не варто поспішати з трактуванням цього заголовку. Автор починає з того, що міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле порівняв дії Путіна в Криму з діями Гітлера в Судетській області.



"Вольфганг Шойбле вимовив ім'я Гітлера досить голосно, щоб його висловлювання викликало хвилю обурення", - пише видання. Сказано це було міністром не де-небудь, а на зустрічі зі школярами. Приєднання Криму до Росії міністр фінансів зіставив з методами, застосованими нацистським режимом у 1938 році. "Так діяв Гітлер в Судетської області", - заявив Вольфганг Шойбле.

В Німеччині, навіть після багатьох років після краху гітлеризму, до цієї теми ставляться з обережністю - в тому плані, що далеко не у кожного язик повернеться назвати когось Гітлером, який у Німеччині - абсолютне зло. "Все пішло не так гладко, пише автор статті в Die Zeit. - Не тільки тому, що проведені паралелі недоречні. А тому, що розмахуючи цією "риторичною дубиною", міністр нагадав про ті жахи, які роблять Третій рейх поодиноким історичним прецедентом.

Автор згадує слова колишнього канцлера Гельмута Шмідта: "Адольф був харизматичним оратором, як і Оскар Лафонтен" і висловлювання колишнього міністра юстиції Німеччини Герти Дойблер-Гмелін, яка виразилася про Джорджа Буша-молодшого: "За допомогою війни в Іраку він намагається відвернути увагу від внутрішньополітичних проблем. Це улюблений метод, так робив і Гітлер".

У статті сказано: "Це феномен не німецького походження. Британці, граючи у футбол, думають про бліцкриг, з вуст американців на політичній арені частенько вилітає зловісне слово на букву "Г". Навіть в Ізраїлі Шимон Перес або Беньямін Нетаньяху вказують на націонал-соціалізм, коли мова йде про іранську ядерну загрозу. І ось тепер - Шойбле. Досвідчений політик витримає, коли в його адресу поллються слова обурення і вимоги вибачитися. Міністр фінансів вже заявив, що не порівнював Росію з Третім рейхом і не порівнював Путіна з Гітлером".

Зате тут же наведені слова канцлера ФРН Ангели Меркель, яка висловилася так: "Я розглядаю анексію Криму як окремий випадок".



"Крим - не Судети, а Росія - не нацистська Німеччина. Але захоплення Путіним Криму призводить до аналогій, які виправдовують порівняння", - міркує автор статті. Націонал-соціалісти стверджували, що чехи готують різанину трьох мільйонів судетських німців, і анексію області Гітлер обґрунтував необхідністю захистити співвітчизників. Він запевняв, що у Німеччини немає жодних територіальних претензій у Європі - проте всім відомо, що було потім.

Те, як Путін анексував Крим, видання Die Zeit називає "безпрецедентним випадком в європейській історії останніх десятиліть". І знову приводить в приклад події 1938 року. "На цю історичну паралель і вказав Шойбле, він не порівнював Путіна з Гітлером. Історія не повторюється, але вивчати її можна і на подібності", - стверджує автор матеріалу. І якщо цитата Шойбле і порівняння з початком Другої світової війни допоможе зрозуміти драматизм ситуації, що склалася, значить, вона того варта".



В контексті цієї статті варто розглядати ще один матеріал цього ж видання, опублікований сьогодні. Він вийшов під заголовком Diplomatie heißt nicht Kapitulation. Отже, "Дипломатія - не капітуляція".

"Стали популярними лайливі вирази "людина, що розуміє Росію", "людина, що розуміє Путіна", - пише автор статті. - Наскільки швидко вони увійшли в лексикон, настільки швидко і підуть з нього, оскільки абсолютно недоречні". Після чого - висловлює здивування з приводу того, що схоже вираз використовував відомий політик Йошка Фішер (в кінці дев'яностих - початку двохтисячних він був міністром закордонних справ і віце-канцлером Німеччини). Нещодавно він, обрушившись на "наївний" Захід, заявив: "Москва сприймає м'якість як схвалення".

"Ці слова звучать принизливо і при цьому дуже абстрактні: вони змішують в одну купу всіх: старих сталіністів і борців за мир, людей, які займаються політикою, і великих підприємців, циніків та миротворців. Насправді ж ці слова звернені проти людей, які все ще сподіваються на те, що загрозу Україні з боку Росії можна подолати за допомогою дипломатії. Але якщо не з її допомогою, то як же ще?!" - пише Die Zeit. І називає абсурдною логіку письменника Інго Шульце, за словами якого нормальні люди повинні відчувати презирство до тих, хто "розуміє Путіна".

"Невже хтось може сказати, що Ангела Меркель, яка кілька останніх тижнів майже щодня спілкується з Путіним по телефону, "розуміє" його? Напевно вона хоче зрозуміти, як з ним можна домовитися про мирне врегулювання кризи, що вибухнула, але це не заважає їй спробувати пояснити йому, що він порушив міжнародні правові норми, і що Захід буде рішуче протистояти його подальших дій за таким сценарієм", - автор статті також наводить у приклад знаменитих політиків Генрі Кіссінджера, Гельмута Коля і Гельмута Шмідта, які теж спілкуються з Путіним і закликають його "до розуму і стриманості".

Автор підводить підсумок: підбурювання в міжнародній політиці, на яку покладено трикутник Європа - Україна - Росія, неприпустимо. Все повинно вирішуватися за допомогою дипломатії, яка ні в якому разі не є синонімом капітуляції.