Людина

У Москві процес народження нової центральноєвропейської держави сприймають як загрозу, вважає російський незалежний журналіст Костянтин Еггерт.



Нездатність української політичної еліти досягти згоди щодо майбутнього країни дозволяє Москві прямо і побічно грати на протиріччях між представниками правлячої еліти України. Таку думку висловив екс-головний редактор московського бюро Російської служби Бі-бі-сі, міжнародний оглядач і головний редактор радіостанції "Коммерсант FM". З його точки зору, в Україні відбувається дуже повільний і болісний процес народження нової центральноєвропейської держави, яка важко і напружено рве свої зв'язки з радянським минулим; і коли закінчиться цей очевидний процес, сказати складно.

- Ви вважаєте, що саме в цьому головна причина роздратування Москви?

- Мабуть, у Москві цей процес сприймають як загрозу не тільки з точки зору зміни ситуації в самій Україні, але і з точки зору її впливу на те, що відбувається в Росії. Офіційна Москва всіляко протидіє цьому процесу. Ми спостерігаємо зараз тільки перший етап тієї кризи, яка розгортатиметься між Росією і Україною і результат якого я поки передбачити не візьмуся.

- На вашу думку, чи наважиться Путін на військове вторгнення в Україну?

- Я схиляюся до думки, що введення російських регулярних частин на територію Східної України не буде. Витрати і ризики цього кроку досить великі. Це не означає, що таку ймовірність можна повністю виключити, але все ж сьогодні у Москви є значно більш ефективні і менш затратні способи впливу на ситуацію на сході України і втручання у політичний процес.

- Що ви під цим розумієте?

- Я кажу не тільки про професіоналів з російських спецпідрозділів, які, як сказав президент Путін, вже показали свою ефективність в Криму і які зараз, судячи з усього, діють у східних областях України. Дивлячись з боку, приходиш до висновку, що при досить високій свідомості та громадській активності українських громадян інститути держави - армія, міліція - слабкі і не здатні виконувати свої функції, особливо в ситуації кризи. Можливо, позначаються культурні відмінності, але я не можу уявити десантників, які здають зброю незрозуміло кому і чому.




Також очевидно, що частина населення сходу України налаштована проти всього того, що асоціюється з Майданом. Росія ці почуття досить ефективно використовує, паралельно створюючи певну картинку того, що відбувається через ЗМІ, як для внутрішнього, так і для зовнішнього споживання. Нездатність українського політичного класу досягти згоди щодо майбутнього країни дозволяє Москві прямо і побічно грати на протиріччях між представниками правлячої еліти України.

- Чи відчуває вже російська економіка і пересічні громадяни наслідки від санкцій США і ЄС?

- Ефект від економічних санкцій в Росії простій людині поки непомітний, але це не означає, що його немає. Вже надходить інформація про те, що російському бізнесу важче стало кредитуватися в західних банках, і ще важче перекредитовуватися. Керівники економічного блоку уряду говорять про можливість нульового, а можливо, і негативного економічного зростання. Це ті речі, які стають очевидними для громадян не відразу, а поступово. У разі введення якихось додаткових санкцій ефект буде ще більш відчутним.

- Наскільки заходи, що вживаються світовими інститутами, можуть вплинути на політику Кремля?

- З моєї точки зору, сьогодні головна мета Кремля - зробити так, щоб президентські вибори в Україні не відбулися, і при цьому не спровокувати нову хвилю західних санкцій. Вважаю, Москву може влаштувати максимально децентралізована Україна, без сильної центральної влади, помітних політичних лідерів і, що ще важливіше, без чіткого прагнення на Захід, з ясно про декларованими намірами не вступати в будь-які західні союзи. Втім, після двох майданів ніхто не дасть гарантії, що навіть якщо Київ підкориться Москві, таке підпорядкування буде довгостроковим. І це, мабуть, потенційно головна проблема російської влади.



Наталія КОНДРАТЬЄВА