Людина

Доктор філософії, президент українського ПЕН-клубу Євген Сверстюк вважає, що нинішнього президента Росії Володимира Путіна ні в якому разі не можна було допускати керувати державою - представникам спецслужб влада протипоказана.

Доктор філософії, президент українського ПЕН-клубу, дисидент, Євген Сверстюк - один з найавторитетніших, хоч і не найбільш яскравих, можливо, представників свого покоління. Що таке тоталітаризм, він знає дуже добре, оскільки багато разів стикався з радянською каральною системою. Саме про спадщину радянської епохи в сучасній Росії ми і вирішили поговорити з Євгеном Олександровичем.

- Наскільки сьогоднішня Росія схожа на Радянський Союз? Наскільки інформаційна політика Росії нагадує політику радянської Росії?

- Росія є спадкоємицею СРСР, вона оголосила себе такою. Але вона чомусь вирішила, що все можна ділити на дві частини. Росія стала спадкоємницею багатств, але не хоче бути спадкоємицею злочинів. А адже насправді Росія є спадкоємицею системи ідеологічної брехні в Радянському Союзі. І в цьому відношенні там змінилося дуже мало.

Тобто змінилося те, що свого іноземного кореспондента не ловлять і відразу в каталажку, а просто більш "демократичним" способом душать. Але, по суті, не змінилося нічого.

Я б сказав, що відбулися зміни в розумінні приватної власності, яка послабила тоталітаризм. Але щось змінилося і в гірший бік. Навіть тодішній Кремль мав більше відповідальності, ніж сьогоднішній, і там все якось врівноважувалося.



А диктатор (Путін) походить з тих верств суспільства, яким протипоказано керувати державою. Скажімо, м'ясників не вибирають в судді і кадебісти не повинні ставати президентами. І там рівновагу втрачено.

- Чому так сталося?

- Я думаю, що Єльцин був обставлений колом кадебістами і олігархами. Деякі з них зізнавалися і каялися. Це була дуже велика відповідальність, тому що не можна допускати до керівництва людину-шпигуна, що має навички деструктивного характеру і тим небезпечного. Для шпигуна всі засоби хороші, і таке протипоказано нормальній людині. І в цьому відношенні в Росії змінилося до гіршого.

Звичайно, багато людей можуть знайти спокійну нішу, де вони будуть затишно жити як міщани й обивателі, як та інтелігенція, яка підписалася під листом на підтримку агресії. Путін створив для обивателя комфортні умови. Це погано.

Радянський режим створив дисидентів, які боролися проти насильства і брехні. А тепер я таких не бачу. Були тверезі, розумні голоси, але я не бачу інших активних протестувальників крім старих дисидентів.

Дисидент вимірюється постійним способом життя. Де молоді дисиденти? Гнилий і підлий путінський режим їх не створив.



- Як ви вважаєте, чи можливо в сучасній Росії повторення злочинів радянського режиму, наприклад, виселення татар?

- Ми бачимо, що у них зараз, як кажуть зеки, Путін пішов у розкрутку. Тобто він йде відчайдушно. І в цьому відношенні все можливо, тільки в більш сучасній формі. Навіщо робити так, як Сталін? В одну ніч, не даючи зібратися і дозволяючи брати з собою лише певну кількість речей.

Всі ті злочини можна і зараз повторити, і ми бачимо, що вони повторюються. Тому що є злочинний спосіб мислення і чоловік став на стежку війни і відвертої брехні. Це страшно небезпечно.

Але це нижче, ніж у Гітлера. Це дрібне епігонство. Там була ідеологія, теорія і велика гра, там була значна частина Європи за ним. Це було зло дуже оснащене і воно в якійсь мірі створювало дух часу. А Путін - це прищ, який вискакує в непристойному місці.

- Як ви вважаєте, повернення сучасної Росії до тоталітаризму випадкове чи в цьому була якась закономірність?

- Справа в тому, що це повернення на круги своя. Це ж було в різні часи. Росія приречена ходити по цьому колу. Петро Перший для свого часу теж був більшовиком, який ставив шалені цілі, бажаючи захопити мало не весь світ. Це ж, тільки в інших формах, було і при Катерині, за царя Миколи, при Леніні. Все йде по колу.

- А що Росії потрібно зробити, щоб вийти з цього кола?

- Росія агресивна по відношенню до України, яка провокує її на демократію, на вихід з цього кола. У них є імунітет від демократії, точно так само, як і у багатьох російських журналістів, які створили систему брехні.

Народ і суспільство потрібно лікувати, щоб їх ще більше не отруювали.

- А чим лікувати?

- Правдою, інших ліків немає.



- До якого світу сьогодні Україна ближче, на вашу думку, - до російського або європейського?

- Україна з Росією - як масло і вода. Так було і в попередні сторіччя. Ми не дуже сміливо говоримо про те, що ми Європа, тому що ми поставлені в умови рабської залежності. Тип людини чисто європейський, якщо говорити про Захід України. Деякі поляки не відчувають різниці між ними і західними українцями в ментальності, контактах, способі виробництва і так далі. Якщо говорити про Східну Україну, то там люди під російським ковпаком інформації, і вони сильно не відрізняються від росіян, але звільніть їх від цієї залежності, і ви побачите, що їх мова теж буде українською.

Україна знаходиться в європейській демократичній парадигмі, навіть схід країни. Не варто приймати до уваги зачумлену, розбурхану, частину суспільства, вона завжди ненормальна. На сході країни дуже багато людей, таких же, як і ми. Але ми не маємо сили їм допомогти. Схід у нещасному становищі.