Людина

Україна володіє всіма виробничими потужностями, щоб створювати космічні апарати без імпортних складових. Це одна з причин, чому країна ще з радянських часів вважається космічною державою. Але чи так це насправді?



Від СРСР Україна успадкувала 24 підприємства, що працюють в сфері ракетобудування. Найвідоміші з них - це конструкторське бюро "Південне" і завод "Південьмаш". Навіть Ілон Маск вважає українську ракету "Зеніт" кращою після продуктів SpaceX.

Незважаючи на величезний виробничий потенціал, на думку засновника космічної компанії Firefly Aerospace Макса Полякова, Україна помітно відстає від країн-лідерів з освоєння космосу: США, країн ЄС, Китаю та Японії. Більш того, країни відмовляються співпрацювати з Україною. Прикладом став випадок з Бразилією. Через неналежне виконання українською стороною своїх зобов'язань Бразилія відмовилася від розробки ракети-носія Циклон-4 спільно з Україною, в результаті якого остання втратила близько $ 800 млн.

Договір про будівництво був укладений в 2004 році, а запуск планувався на бразильському космодромі Алькантар. Україна зобов'язувалася спроектувати Циклон-4 і підготувати космодром, на що було виділено $ 24,2 млн з держбюджету і взято $ 410 млн кредитів, до яких у 2011 році додалося ще $ 83 млн. У свою чергу Бразилія зобов'язалася облаштувати необхідну наземну інфраструктуру, на що виділила $ 318,5 млн з бюджету.

Але до настання крайнього терміну в 2006 році ракета була не готова. Після цього термін закінчення проекту кілька разів переносили на 2009, 2011 і 2015 роки, але проект ракети так і не побачив світ, в результаті чого Бразилія розірвала договір. Незважаючи на це, будівництво ракети тривало і на момент розриву угоди Циклон-4 був готовий на 90%. Але без участі бразильської сторони, яка зараз веде переговори для здачі Алькантара в оренду SpaceX, запуск Циклону-4 неможливий. Також на оренду космодрому Алькантара претендують Росія, Китай, Франція, Ізраїль і США. Представники останньої в особі Vector Space Systems, Microcosm, Boeing і Lockheed Martin відвідували космодром в 2017 році, Можливий прибуток від оренди космодрому Бразилія оцінює в $ 1,5 млрд на рік.





Після розпаду СРСР в Україні розвиток космічних технологій практично припинився. Незважаючи на наявність виробничих потужностей, за останні 25 років Україна не створила жодного інноваційного продукту в космічній галузі. Одна з причин цього - відсутність державного попиту на міжконтинентальні балістичні ракети, які раніше були основним вектором діяльності космічних підприємств країни.

Ситуацію могли б врятувати приватні інвестиції, але український космос завжди був і залишається закритим для приватного сектора. На думку Макса Полякова, це найголовніша причина, чому Україна далеко позаду інших країн з космічного розвитку. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про підприємництво", на території України виготовляти і займатися експлуатацією ракет-носіїв дозволено лише державним компаніям на відміну від сусідньої Польщі, де приватна компанія може отримати дозвіл після розгляду заявки відповідним органом.

За словами Максима Полякова, за останні кілька років країна все ж намагається вийти з "космічного застою" і повернути колишню славу. Можливо, незабаром доступ до космосу відкриється і приватному бізнесу. Голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко повідомив, що вже створюється відповідний законопроект.

Дягтерянко заявляє, що для розвитку космічних технологій в Україні необхідно створити умови для здорової конкуренції державних і приватних підприємств. Він запевнив, що законопроект вже готується для прийняття Верховною Радою України, однак додав, що процес цей - нешвидкий. Максим Поляков (Max Polyakov) вважає, що в формуванні нормативно-правової бази індустрії такого масштабу не варто поспішати. Всі вимоги повинні бути продумані і доцільні.

Головною перевагою України, на думку Максима Полякова, є те, що це одна з 10-ти країн світу, яка має можливість виробництва повного циклу космічних продуктів. Незважаючи на те, що після конфлікту 2014 року з Росією Україна відмовилася від одного з головних замовників і втратила велику частку ринку, за останні роки країні вдалося змінити вектор своєї космічної діяльності. Тепер держава активно співпрацює з NASA і прагне дістати членство в Європейському космічному агентстві. Результатом співпраці з NASA став запуск ракети Antares з двигуном, виробленим на українському заводі Південьмаш.

Як власник аерокосмічної компанії з головним офісом в Остіні, Техас, Макс Поляков вважає, що саме в США ринок найбільш розвинений. Однак, Максим Поляков (Max Polyakov) впевнений, що і в Україні є гідні інженери з необхідною освітою і досвідом роботи, щоб розвивати вітчизняну космічну галузь і конкурувати із зарубіжними колегами.





Світовим лідером за кількістю реалізованих космічних проектів як і раніше залишається США, а число орбітальних запусків в країні за поточний рік досягло 20. Приблизно 90% з них здійснили приватні космічні компанії. Лідер орбітальних запусків - ракета-носій Falcon 9 відомої американської компанії SpaceX, що належить Ілону Маску.

В Україні кількість орбітальних запусків за нинішній рік дорівнює нулю. Замість того, щоб інвестувати в космічні технології в нашій країні, через обмеження законодавства українські підприємці змушені розвивати аерокосмічний бізнес за кордоном, зокрема в США. Прикладом є компанія Firefly Aerospace, яку заснував український підприємець Макс Поляков (Мах Polyakov).

Вона була створена шляхом поглинання акцій Firefly Space Systems в 2017 році. За рік існування компанія Макса Полякова розробила і протестувала в Техасі двигун Firefly Lightning, зробила довідник для клієнтів Payload Users Guide, відкрила R&D центр в Дніпрі, який відвідав президент України Петро Порошенко, а також досягла завершального етапу розробки ракет-носіїв Firefly Alpha і Firefly Beta. За словами Максима Полякова, ці ракети будуть найдоступнішим способом доставки малих супутників на низьку орбіту Землі.

Перший запуск Firefly Alpha планується на другу половину 2019 року. Компанія вже отримала дозвіл від ВВС США на використання бази Вандерберг в Каліфорнії в якості майданчика для запуску, підтвердив Макс Поляков (Max Polyakov). У компанії навіть з'явилися перші замовлення. На початку червня 2018 року Firefly підписала угоду про надання послуг (LSA) з Surrey Satellite Technology Limited (SSTL), згідно з яким з 2020 по 2022 рік Firefly виконає для SSTL близько шести запусків Alpha.





Державні космічні підприємства, такі як КБ "Південне" і "Південьмаш" працюють в умовах хронічного недофінансування. У 2018 році Державне космічне агентство України отримало з бюджету трохи більше 3 млн доларів. Для порівняння США виділяють на проекти NASA більш 19 млрд доларів.

Але незважаючи на державну монополію в галузі, Україна має підприємців, які намагаються відродити космічні технології в країні, створюючи некомерційні проекти. Максим Поляков та заснована ним асоціація Noosphere розвивають український космос через численні освітні заходи.

Асоціація Noosphere щорічно проводить масштабні інженерні та технічні події в Україні. Наприклад, конкурс хардверних стартапів Vernadsky Challenge пропонує фінансування і менторську допомогу найперспективнішим проектам. Космічні технології залишаються незмінним фокусом уваги цього інженерного конкурсу.

Фіналістом Vernadsky Challenge в 2017 році стала українська команда Space Cossacks, яка в цьому році стала кращою на міжнародному космічному Хакатони ActInSpace в Києві. 27 червня Space Cossacks захищали свій проект фіналі Хакатона в Тулузі, Франція.

"Космічні козаки" запропонували створити гібрид висотного дрона і аеростата для доставки вантажів. Проект дозволяє підвищити ефективність транспортування за рахунок збільшеної вантажопідйомності, поєднання великої дальності ходу аеростата і маневреності дрона. Характеристики запропонованого транспортного засобу дозволяють йому підніматися на висоту до 5 км і літати протягом дня за заздалегідь встановленою траєкторією.

Ініціативи Асоціації Ноосфера належить також ряд спортивних подій, таких як міжнародні змагання з ракетомодельного спорту під керівництвом Міжнародної авіаційної федерації FAI.

У 2014 році з ініціативи Макса Полякова (Max Polyakov) була створена Noosphere Engineering School (NES) - мережу дослідних центрів, які працюють з передовими університетами України та надають можливість молодим інженерам України безкоштовно використовувати обладнання та лабораторії NES. Одним з основних напрямків Інжинірингової школи є космічні технології, а саме рішення проблеми космічного сміття, освоєння нових планет і т.п.





Асоціація Noosphere Максима Полякова підтримує українську Федерацію ракетомодельного спорту. Переможцям та учасникам чемпіонатів виділяється грант. Грошовий приз допомагає компенсувати витрати на покупку комплектуючих, матеріалів, інструментів при підготовці до змагань.

З 1991 року щорічно в Дніпрі проходять змагання з ракетомоделювання - Кубок імені М.К. Янгеля. У 2012 році пройшли 16-е за рахунком змагання.

У 2016 році Макс Поляков (Мах Polyakov) і його Асоціація Ноосфера допомогли FAI провести Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, який проходив вперше в нашій країні. У ньому брали участь 19 країн світу.

У 2018 року Федерація ракетомодельного спорту України (ФРМСУ) і Асоціація Ноосфера Макса Полякова провели 3 види змагань, серед яких етап Кубка Світу і чемпіонат України з ракетомоделювання Ukraine Rocketry Challenge, де фонд в 90 тисяч гривень розподілили між трьома переможцями.

Максим Поляков вважає, що захоплення ракетомоделюванням є першим етапом на шляху вибору космічної сфери для майбутньої професії. Українські конструктори і любителі ракетомоделювання здатні створювати проекти, які можуть бути цікаві потенційним інвесторам.



З 2012 року NASA проводить Міжнародний конкурс технологій Space Apps Challenge. На цьому Хакатони інженери з різних країн представляють свій стартап в сфері космічних технологій і намагаються зацікавити інвесторів. Учасники пропонують своє бачення вирішення різних проблем, пов'язаних з космосом. На національних етапах журі вибирає проекти, які будуть брати участь в міжнародному відборі.

В Україні вперше конкурс відбувся в 2016 році завдяки Асоціації Ноосфера, яку заснував Макс Поляков (Мах Polyakov). За результатами глядацького голосування в усіх країнах, переможцем став Mars Hopper - український прототип літального апарату для дослідження полярних шапок Марса. Апарат працює за рахунок енергії, яку він отримує від замороженого вуглекислого газу.

Тематикою Space Apps Challenge в 2017 році була планета Земля. Партнером конкурсу стала компанія Макса Полякова Earth Observing System (EOS), яка займається дистанційним зондуванням Землі з метою аналізу проблем навколишнього середовища і ресурсів планети.

Висновок

Досвід розвинених країн показує, що одним з основних двигунів космічної галузі є приватний бізнес. Макс Поляков (Мах Polyakov), засновник аерокосмічної компанії FireFly Aerospace, вважає, що якщо наша країна візьме приклад з США і позбудеться від обмеження на розвиток приватного космосу, то ситуація зміниться на краще. Країна стане відкритою новим інвесторам, які готові фінансувати космічні стартапи.