Людина

На рахунку Максима Полякова десятки успішних інтернет-проектів. Він єдиний українець, який зумів вивести свою IT-компанію на IPO. Чому його майже ніхто не любить?

Приблизно сім років тому 23-річна уродженка Донецька Катя вийшла заміж за ірландця Алана. Пара познайомилася на британському сайті знайомств cupid.com. Портал належить шотландській Cupid Plc, акції якої з 2010 року котируються на Лондонській фондовій біржі. Це єдина дейтінгова (займається сайтами знайомств) компанія в Європі, що зуміла успішно провести IPO. Один з її засновників - український бізнесмен Максим Поляков.

Поляков поїхав з України в кінці 2000-х, на батьківщині його встигли призабути. Те ж зараз намагаються зробити його британські партнери. Три роки тому шотландець Білл Доббі, з яким Поляков заснував Cupid, радісно позував разом з українцем фотографам британського The Telegraph. Сьогодні він відмовляється від коментарів про колишнього партнера. «У нас з Максом більше немає спільних бізнес-інтересів», - не багатослівний Доббі. Партнери розлучилися не так давно. Поляков викупив у Cupid частину бізнесу за $ 70 млн. Такою сумою рада директорів компанії оцінила свої самі дорослі сайти, де можна зайнятися віртуальним сексом і знайти партнера для інтимних зустрічей.

Сьогодні 36-річний Поляков живе в Каліфорнії. Там - штаб-квартира його холдингу Noosphere Ventures, який він створив в 2012 році. У портфелі холдингу дивним чином уживаються сайти інтимних знайомств і азартні інтернет-ігри з наукомісткими стартапами і соціальними проектами в сфері освіти. У компаніях Полякова на чотирьох континентах працюють 1500 чоловік. Від інтерв'ю з Forbes найуспішніший інтернет-підприємець України відмовився, пославшись на зайнятість в наукових проектах і роботу над книгою по економіці. Основним джерелом для цієї статті стали півтора десятка інтерв'ю з людьми, які добре знали Полякова на різних етапах його бізнесу. Майже всі вони визнають унікальну ділову хватку і розум Полякова. Деякі ним захоплюються. Але далеко не кожен готовий потиснути йому руку при зустрічі.



У 2000 році уродженець Запоріжжя Поляков закінчив Запорізький медінститут, де навчався на акушера-гінеколога, а вже влітку 2001-го заснував аутсорсингову компанію AlarIT. Один з перших її співробітників, який попросив не називати його імені, розповідає, що стартовий капітал Поляков заробив на торгівлі медичним обладнанням. Той нібито брав участь в роботі благодійного фонду, який отримував з США дорогу медтехніку. Маючи зв'язки в лікарському світі Запоріжжя, Поляков продавав обладнання в лікарні. Американські знайомі порадили йому звернути увагу на такий перспективний бізнес, як офшорне програмування. Підприємець прислухався до поради і вклав капітал в аутсорсинговий бізнес.

Компанія швидко росла, і в 2003 році налічувала вже близько сотні людей. Співробітники AlarIT створили в сервісі блогів LiveJournal співтовариство, присвячене компанії і Полякову. Переважна більшість записів мають негативне забарвлення. «У якийсь момент Макс «зпараноївся», що всі мало працюють і багато отримують», - згадує колишній арт-директор AlarIT Сергій Воронов. Судячи із записів членів спільноти, в 2003 році Поляков вклав оборотні кошти компанії в нерухомість. Інвестиція виявилася невдалою: не названі партнери кинули Полякова. Той перестав платити співробітникам AlarIT. Під час численних переговорів з персоналом Поляков вдавався до найрізноманітнішим умовлянням, включаючи загрози і обіцянки забезпечити протекцію після того, як стане народним депутатом. «Він вголос заявляв про депутатську і навіть президентську кар'єру, причому я не виключав такого розвитку подій: у нього був для цього потенціал», - згадує Ілля Коновалов, який пройшов в AlarIT шлях від розробника до директора департаменту.

Але політична кар'єра Полякова закінчилася, так і не розпочавшись. Одним з останніх аутсорсингових проектів AlarIT була розробка дейтінгових сайтів. Поляков добре розібрався в цій галузі і познайомився з замовником - шотландцем Доббі. Незабаром у них вже був спільний бізнес.





У 2005 році Доббі і Поляков заснували компанію IDE Group зі штаб-квартирою в Единбурзі. Поляков став операційним директором. Основною бізнес-одиницею групи була EasyDate, що об'єднувала кілька сайтів знайомств, розробкою і підтримкою яких зайнявся дніпропетровський офіс IDE. Крім EasyDate в тому ж році вони заснували компанію Hitdynamics, що спеціалізується на веб-аналітиці. У 2006-му з'явився проект Maxymizer, який розробляє софт для просування сайтів. «Чим би не займався Поляков, у нього завжди виникали тлумачні ідеї - дуже розумний мужик», - говорить генеральний директор інтернет-холдингу «Алегро Україна» Юлія Марищук. За її словами, в 2005 році весь інтернет-бізнес Дніпропетровська складався з Полякова і «Алегро». Скоро підприємцю стало тісно на батьківщині, і більшу частину часу він проводив у Единбурзі.

Бізнес IDE Group швидко зростав. Hitdynamics продали вже в 2006 році великій британській компанії Hitwise, що спеціалізується на бізнес-аналітиці. Паралельно Поляков запускав багато локальних інтернет-проектів в Україні з офісами в Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, а потім і Києві. Так з'явилися сайти-агрегатори price.ua, avtopoisk.ru, trud.com, naydidom.com, sravni.com і ін. «Він завжди був дуже сильний в неймінгу, давав сайтам зрозумілі, звучні, добре продаючі назви», - розповідає Марищук. Більшість ресурсів швидко стали лідерами в своїх нішах.

Не обійшлося і без гучного скандалу. В кінці 2009 року дев'ять великих інтернет-магазинів, серед яких були лідери українського ринку електронної комерції rozetka.ua, sokol.ua і bt.kiev.ua, оголосили бойкот price.ua. Агрегатор заробляв на переходах зі свого порталу на сайти інтернет-магазинів. У якийсь момент магазини помітили, що вони платять price.ua за уявних користувачів. «Значний масив кліків з price.ua - порнотрафік», - говорилося в спільній заяві підприємців. Агрегатор всі звинувачення відкидав. Проте через скандал price.ua поступово втратив лідерство на ринку, поступившись ним hotline.ua і nadavi.com. У 2011-му Поляков об'єднав більшу частину локальних бізнесів в Maxima Group, а в наступному році продав деякі з них російським інвесторам.

З початку 2000-х через руки Полякова пройшло кілька десятків інтернет-компаній. В одних він був засновником, в інших інвестором, в третіх менеджером. Всі без винятку знайомі Полякова відзначають його невичерпну енергію і неймовірно рухливий розум. У 2009 році IDE Group проінвестувала стартап Ігоря Андрейчина homemoney.ua. «Мене вразило, як швидко він говорить і думає, - відгукується Андрейчин про Полякова. - Доводилося записувати на диктофон, а потім слухати запис розмови: в прямому ефірі встигнути за ним було неможливо». Особливо контрастно він виглядав на тлі статечного і неквапливого шотландця Доббі. Відомий український інтернет-бізнесмен, знайомий з обома, дивується, як вони могли стати партнерами. «Білл - розсудливий і порядний бізнесмен. А Поляков - невгамовний комбінатор», - говорить співрозмовник.

Іноді кипуча енергія Полякова перехлюпувала через край. У 2008 році він організував у Києві відому серед інтернет-підприємців конференцію Seedcamp. В Україну приїхало багато іноземних інвесторів і підприємців. «Все було добре, поки Поляков не дістав з багажника своєї машини чотири ящики горілки», - розповідає один з очевидців тих подій. За його словами, саме з цієї причини Seedcamp, планований як щорічний захід, знову пройшов в Україні тільки через п'ять років.

Але українські проекти Полякова тьмяніють у порівнянні з Cupid. У червні 2010 року відбулося первинне розміщення акцій EasyDate Plc на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі. Компанію оцінили в $ 70 млн, вона розмістила на біржі третину акцій. Контрольний пакет належав Полякову і Доббі з невеликою перевагою на користь останнього. Отримавши гроші в ході IPO, EasyDate, трохи пізніше перейменована в Cupid, стала обростати м'язами. За три роки компанія витратила на покупку сайтів знайомств понад $ 33 млн. Акції компанії росли, а Поляков поступово розпродавав свою частку. Якщо після IPO на 7 березня 2011 року біля нього було 27,2%, то через рік - 22,9%, а до квітня 2013-го - 15,1%. Основну частину акцій він продав в період їх максимальної вартості до початку 2013 року. В цей час цінні папери компанії коштували в три-чотири рази дорожче ціни розміщення. За свій пакет Cupid Поляков виручив не менше $ 25 млн.



З початку 2012-го Поляков охолов до свого головного дітища. Згідно зі звітом Cupid, за весь рік він не відвідав жодного зібрання ради директорів. У звіті зазначалося, що Поляков розвиває ігрові проекти в Америці. Бізнесмен купив будинок в Каліфорнії і переїхав туди з родиною.

Незважаючи на те що у Полякова залишалося близько 15% акцій Cupid, останній рік він не брав жодної участі в операційному управлінні. В Америці Поляков заснував холдинг Noosphere Ventures, до якого увійшли понад 10 різних IT-проектів підприємця. PR-директор цього холдингу Тетяна Снопко в особистій бесіді пояснює: Доббі затаїв на Полякова образу за те, що українець мало допомагав йому в бізнесі Cupid.

У Доббі є підстави ображатися на Полякова. Той відійшов від справ дуже невчасно. У березні 2013 року акції Cupid подешевшали вдвічі за кілька днів. Причиною став скандал, що вибухнув в результаті розслідування BBC і Kyiv Post. За даними видань, український офіс компанії наймав на роботу жінок, які під різними акаунтами реєструвалися на сайтах знайомств компанії і провокували чоловіків користуватися платними сервісами Cupid. Наприклад, платити за початок листування з потенційним партнером.

Компанія спростовувала викладені в розслідуванні журналістів факти, але вартості акціям це не сильно допомогло. 3 червня 2013 року котирування Cupid впали до історичного мінімуму - 84 цента за акцію. В цей день вся компанія коштувала всього $ 59,6 млн - менше половини річного обороту Cupid за 2012-й. До кінця серпня вартість зросла на 18% і була близька до ціни розміщення три роки тому - близько $ 1 за акцію.

Навесні 2013-го Cupid в офіційному повідомленні заявила, що тепер зосередиться на розвитку сайтів знайомств для серйозних стосунків і знизить інтерес до сайтів так званого дорослого контенту - BeNaughty, CheekyLovers, WildBuddies, Click & Flirt, QuickFlirt, Flirt і ін. В кінці травня 2013 року рада директорів Cupid прийняла рішення шукати на ці активи покупця. І влітку на сцені раптово знову з'явився Поляков.

За заявами Cupid, претендентів на «дорослі» активи було кілька, але кращу ціну запропонувала компанія Grendall Investment Limited - $ 70 млн. Покупець - офшорна компанія, зареєстрована на Британських Віргінських островах. У повідомленні про угоду на сайті investigate.co.uk відзначається, що компанії належав ряд дейтінгових веб-сервісів ще до угоди з Cupid і вона контролюється Максимом Поляковим. Grendall виплатила близько $ 8,5 млн в момент укладання угоди. Ще близько $ 15 млн Поляков оплатив своїми, що залишилися 15% акцій Cupid. Решту $ 44,2 млн Grendall зобов'язалася виплатити протягом 40 місяців.

Судячи за фінансовими показниками Cupid, шотландська компанія продала Полякову основну частину свого бізнесу. Причому річний оборот проданих бізнесів перевищував суму угоди. Згідно з офіційним повідомленням компанії, в 2012 році дохід дорослих сайтів групи склав приблизно $ 80 млн, EBITDA - близько $ 15 млн. Весь інший бізнес приносив Cupid $ 46,5 млн, EBITDA - $ 10,5 млн.



Прес-служба Noosphere Ventures змогла організувати інтерв'ю тільки з одним з чотирьох директорів компанії - 75-річним Ігорем Ханін. Він очолює науковий центр холдингу і курирує освітні проекти. Зустріч пройшла в дніпропетровському офісі холдингу, який займає три кімнати в скромному будинку, захованому у дворах. Стіни обвішані малюнками дітей з церковно-парафіяльної школи і портретами великих філософів. Промова доктора наук рясніла цитатами з Біблії, Канта і Льва Гумільова. Ейнштейна він ласкаво називав Аліком. Під час інтерв'ю до Ханіна заходив православний священик - він тут частий гість.

У декількох кілометрах від скромного офісу наукового центру можна побачити зовсім іншу сторону холдингу. У центрі Дніпропетровська один навпроти одного розташувалися два найбільших бізнес-центру міста - «Міст-Сіті» і «Призма». Кілька поверхів у кожному з них займає Noosphere і інші компанії, до яких причетний Поляков. У кафе на першому поверсі «Міст-Сіті» раз у раз заходять співробітники його фірм. «Ось цей - працює в Noosphere», - показує колишній співробітник Cupid на презентабельного чоловіка, який перебуває в кафе з супутницею.

У портфелі Noosphere Ventures майже 30 компаній, задіяних в самих різних сферах електронного бізнесу. В одній лише ігровий компанії Murka працює понад 100 осіб. Murka, названа на честь кішки Полякова, займається віртуальним гемблінгом. По суті це онлайн-казино. Розмах Murka вражає - у неї вже 32 млн зареєстрованих користувачів. У своїй ніші це одна з найбільш швидкозростаючих компаній світу.



Крім Murka в Noosphere входять ще кілька геймінгових компаній, фінансові сервіси, інтернет-каталоги та інші проекти. Поляков - CEO холдингу, фінансовий директор - американець Марк Уатт, який раніше був консультантом по IPO Facebook, Groupon і ряду інших великих угод. Штаб-квартира Noosphere знаходиться в каліфорнійському Пало-Альто. Представники холдингу відповіли, що мета засновника - за кілька років довести капіталізацію десятка компаній до $ 100 млн. Паралельне завдання - розвинути концепцію ноосферних міст, на яку Ханіна та Полякова надихнули праці Володимира Вернадського. «Максим їздить по світу, зустрічається з університетами і просуває свої ідеї по знаковим системам і парадигмальному мисленню», - каже Ханін.

Поляков дійсно багато літає - не тільки у справах науки. Навесні 2013 року він їздив в менеджмент-тур в Японію, який організувала київська компанія FastForward. Під час зустрічі з ігровою компанією Konami господарі похвалилися аудиторією своїх онлайн-ігор. Поляков парирував показниками Murka.com. Українець запропонував Konami звертатися за співпрацею, а він подумає, чи працювати з ними. «Це було як мінімум некоректно», - морщиться інтернет-бізнесмен, який також брав участь в турі. Інший учасник поїздки розповідає, що на зустрічах Поляков відзначився сальними жартами. Складно повірити, що Ханін і попутники Полякова по туру в Японію описують одну і ту ж людину.

Який з Полякових справжній? Марищук впевнена, що наукові пориви Полякова - це не ширма для інших бізнесів. «Якщо він має якесь захоплення, то йде до кінця», - зазначає вона. Але в Полякова-затворника, який длубається над книгою по економіці, Марищук теж не вірить. «Він дуже сильний в операційній діяльності та завжди тримає менеджерів на особистому контролі», - говорить вона. Про те, що Поляков не втратив інтересу до бізнесу, розповідає і інтернет-підприємець, який зустрічався з ним в Каліфорнії на початку літа 2013 року. «Ми обговорювали, як можемо разом заробити грошей», - уточнює співрозмовник. Це у Полякова завжди відмінно виходило.