Людина

Чи введуть в Україні оподаткування операцій з криптовалютами?

Питання регулювання і оподаткування операцій з кріптоактивами не перший рік розбурхує уми всього світового співтовариства. Що не дивно - величезний і динамічний ринок, що не має меж, з капіталізацією $ 125 млрд. (За даними Coinmarketcap на 05.12.2018) зараз знаходиться в "сірій зоні", а правова невизначеність в цьому питанні - серйозна загроза світової фінансової стабільності.

Відсутність регулювання криптоактивів почало турбувати навіть делегатів cамміту "Великої двадцятки", який завершився 1 грудня 2018 у Буенос-Айресі. У підсумковій декларації саміту сказано, що учасники "Великої двадцятки" активізують зусилля, спрямовані на реалізацію потенційних переваг технології в фінансовому секторі, але одночасно працюватимуть над зниженням ризиків. "Ми будемо регулювати криптоактиви в області боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, відповідно до стандартів FATF, а в разі необхідності розглянемо і інші пропозиції", - значиться в пункті 25 декларації.

Також країни "Великої двадцятки" домовилися продовжити роботу над впровадженням справедливої, стійкої і сучасної міжнародної системи оподаткування, з огляду на виклики, пов'язані з діджіталізацією економіки. Таким чином, уніфікація міжнародних правил оподаткування криптоактивів як елемента цифрової економіки може відбутися вже до 2020 року, коли саміт "Великої двадцятки" затвердить фінальний звіт про міжнародні правила оподаткування.

Примітно, що поки в світі тільки починають думати над моделлю оподаткування криптоактивів, в Україні дискусія про правила регулювання ринку криптоактивів, а також системи оподаткування операцій з ними йде вже більше року. У Верховній Раді України зареєстровано аж два альтернативні законопроекти про оподаткування криптоактивів - законопроект № 7246 від 30.10.2017 про стимулювання ринку криптовалюти (ініціатор - народний депутат Сергій Рибалка), а також законопроект № 9083 від 14.09.2018 про оподаткування операцій з віртуальними активами (ініціатори - група народних депутатів, яка підтримала колегу Олексія Мушака).

Філософія, що лежить в основі цих двох документів - принципово різна. Перший законопроект №7246 декларує амбітну, але досить популістичну мету - звільнити доходи від операцій з криптоактивами від будь-яких податків, для всіх і назавжди.

Другий законопроект №9083 виглядає більш компромісним між інтересами держави та професійною спільнотою. Він пропонує ввести ставку податку 5% з прибутку від операцій з віртуальними активами для юридичних тимчасово - до 31.12.2024, а для фізичних осіб - назавжди. За задумом авторів законопроекту база оподаткування виникатиме тільки при виході з криптоактивів в фіатні гроші, а операції з випуску і торгівлі віртуальними активами не будуть обкладатися ПДВ. На мій погляд, цей законопроект більш життєздатний, ніж перший, і безумовно його прийняття було б серйозним проривом в порівнянні з повною відсутністю правил.

Але обидва законопроекти поки об'єднує одне - вони до сих пір не прийняті навіть в першому читанні.

На тлі всього цього Міністерство фінансів України 16.10.2018 року оголосило про створення робочої групи з питань оподаткування операцій з криптовалютами. Завдання цієї робочої групи - вирішити, чи можлива розробка узагальнюючої податкової консультації, що базується на чинному податковому законодавстві, або запропонувати зміни до законодавства.

У ідеї використання чинного законодавства для вжиття аналогічних норм до оподаткування криптоактивів є свої прихильники.

Але, на мій погляд, набагато більш ефективним було б рішення на основі новоствореного базового регулювання. Під базовим регулюванням я маю на увазі рамковий закон, який встановив би глосарій і загальні правила поведінки на ринку криптоактивів, а також визначив би сутність різних типів активів і правила проведення операцій з ними.

Адже, наприклад, помилково думати, що криптоактиви - це тільки біткойн або інша криптовалюта. Насправді в світовій практиці розрізняють як мінімум три типи токенів:

• Security token (asset token) - це цифровий актив, який виконує функцію аналогічну пайовим цінним паперам - засвідчує участь в капіталі;

• Utility token - це цифровий актив, який дає власникові право обміняти його в майбутньому на продукцію або послуги, які надає емітент цього токена;

• Payment tokens - це так звана криптовалюта, що виконує роль засобу платежу.

Всі ці маркери мають різну сутність і різне призначення. Якщо виходити з принципу превалювання сутності над формою, то security token - це інструмент залучення капіталу або боргу, utility token подібний подарунковому сертифікату або постачальницько деривативу, а криптовалюти подібні валютним активам. З точки зору обліку та оподаткування до цих категорій активів сьогодні застосовуються різні правила. У той же час ці активи відрізняються від звичних нам різновидів активів насамперед тим, що у них немає конкретного місцезнаходження (місця поставки) або централізованого облікового реєстру.

Саме тому, я вважаю, що застосовувати чинне податкове законодавство до криптоактивів - концептуально неправильно. Перш ніж будувати купол (а правила оподаткування - це завжди надбудова над базовим законодавством), потрібно побудувати фундамент і стіни, тобто встановити базові правила для ринку криптоактивів і назвати речі своїми іменами.

Яку концепцію вибере світове співтовариство, ймовірно, ми зможемо побачити вже в 2019 році під час наступного саміту "Великої четвірки". Хочеться вірити, що Україна зі своїм шляхом регулювання ринку цифрових активів визначиться не пізніш.


Олена Велика - експерт проектного офісу "Підтримка реформ фінансового сектора в Україні" за підтримки ЄБРР