Як було відкрито вітаміни » Mortal-Людина

Як було відкрито вітаміни

Це було в 1736 році. Російські кораблі під командуванням видатних мореплавців Дмитра Лаптєва і Олексія Чирикова вирушили шукати Північний морський шлях. Їх затерли крижини, і вони зазимували біля узбережжя теперішнього моря Лаптєвих. Скоро запаси свіжих продуктів та овочів вичерпалися, закінчилась і квашена капуста. Команда перестала відрізняти сніданки від вечерь, такі вони стали одноманітні: все ті самі сухарі, солонина, сушена риба. І тут моряки один по одному почали хворіти на цингу. Тільки вивар з хвої врятував багатьох з них від загибелі.

Під час другої Камчатської експедиції видатного російського мореплавця Вітуса Берінга в 1741 році кораблі «Св. Петро» і «Св. Павло» прибули на Командорські острови з екіпажами, хворими на цингу. Тут сам Берінг і багато моряків померли від цинги. Інші врятувалися від смерті тим, що їли траву і зелень, зібрану за вказівкою ботаніка експедиції Стеллера.
Як було відкрито вітаміни

Англійський мореплавець Джеймс Кук, шукаючи засобів від цинги, розробив на своїх кораблях у плаванні 1772-1775 рр. морський протицинготний пайок, до якого входив лимонний сік.

Цинга здавна була лихом мореплавців і мандрівників. Від неї тяжко терпіли екіпажі кораблів експедицій Васко да Гама, Магеллана і багато інших. Без перебільшення можна сказати, що в епоху парусного флоту цинга забрала серед моряків більше жертв, ніж усі морські бої.

В старій Русі цинга була звичайною гостею. Вона не щадила ні простих людей, ні боярські і царські сім’ї. Люди довго шукали засобу, що виліковує це тяжке захворювання, і поступово виявили, що проти цинги добре діють свіже м'ясо, настої і вивари з хвої. Так лікували цингу в XVI і XVII ст. російські землепрохідці і мореплавці.

Народна медицина з давнього часу знала також протицинготну дію шипшини. Як лікувальний засіб вона цінилася за стародавніх часів дуже високо. Для збирання ягід шипшини в степи теперішньої Оренбурзької області ще в XVI і XVII ст. посилали спеціальні експедиції особливих «кінних травників», лікарів і лікарських учнів, які обслуговували царя, його сім’ю і воїнів. Збирати шипшину повинні були і селяни.

Давно, понад сто років тому, почалося і наукове шукання засобів, що захищають від цинги, пелагри, бері-бері. Причина виникнення цих хвороб у той час не була розгадана, але спостережливі люди вбачали якийсь зв'язок між захворюваннями на них і характером харчування. Так, наприклад, в 1820 році російський військово-морський лікар Петро Вишневський перший висловив припущення, що в рослинних продуктах міститься речовина, яка захищає від цинги. Чудове відкриття зробив у 1880 році молодий російський лікар Микола Іванович Лунін, який вивчав вплив різних харчових речовин на організм тварин. Провівши численні досліди, він виявив, що білі миші, яких він годував натуральним коров’ячим молоком, добре росли і були здорові, а миші, яких він годував окремо всіма речовинами, що входили до складу молока, - білками, жирами, молочним цукром і мінеральними речовинами, гинули. Ці досліди дали Луніну можливість зробити важливий науковий висновок, що до складу молока, крім відомих уже хімічних речовин, входять ще якісь невідомі, але цілком необхідні для життя елементи.

Як було відкрито вітаміни


Проте, як це часто бувало в царській Росії, Лунін не дістав підтримки в своїх наукових дослідженнях і не зміг продовжувати їх.

А тим часом загадкові хвороби – цинга, пелагра, бері-бері – і далі лютували і забирали жертви в усіх країнах світу.

В 90-х роках ХІХ ст. голландський уряд намагався з’ясувати причини виникнення бері-бері. До м. Батавії (тепер Джакарта), на острові Ява, була відправлена комісія. Але робота цієї комісії не дала ніякої користі, бо вчені прийшли до помилкованого висновку, що бері-бері – заразна хвороба. Тільки один з учасників комісії, молодий військовий лікар Ейкман, не погодився з цим. Щоб продовжити свої спостереження і досліди, він залишився на Яві. Голландський уряд не вважав за потрібне допомогти йому грошима. Ейкманові довелося економити в усьому. Іноді його незначних коштів не вистачало на годівлю піддослідних курей. Тоді доводилося годувати їх залишками вареного рису з кухні тюремної лікарні, де було багато хворих на бері-бері. Як же здивувався Ейкман, коли через деякий час він виявив, що у курей почалися судороги і паралічі, тобто ті самі явища, які спостерігалися у хворих на бері-бері.

Знову і знову ставив він досліди і, нарешті, дістав дуже цікаві результати: хворі кури швидко видужували, коли їх починали годувати рисовими висівками.

На підставі цих спостережень Ейкман прийшов до висновку, що при очищенні рису з нього видаляється якась речовина, яка захищає від бері-бері.

В 1907 році норвезький уряд, стурбований численними захворюваннями на бері-бері серед моряків риболовного флоту, доручив ученим Холстові і Фреліхові вивчити харчування на рибацьких парусних суднах. Ці вчені, роблячи досліди на морських свинках, годували їх зерном і зовсім несподівано викликали у них не бері-бері, а типову цингу.

Так шукання, вперше в світі розпочаті російським дослідником Луніним, йшли все далі і далі. Але минуло довгих 30 років після відкриття Луніна, перш ніж польський вчений Казимир Функ, який працював у Лондоні, дістав у 1912 році з рисових висівок (лушпиння) кристалічну речовину, яка, на його думку, повинна була б вилікувати хворих від бері-бері. Функ гадав, що йому вдалось виділити в чистому вигляді нову, необхідну для життя хімічну речовину. Він назвав її «вітамін», що означає «життєвий амін» (амін – це хімічна сполука, що містить азот).

Функ висловив припущення, що причина захворювань на бері-бері, цингу, пелагру і рахіт – недостача в організмі тих чи інших вітамінів. Він запропонував назвати ці хвороби «авітамінозами» (приставка «а» означає заперечення, авітамінози – хвороби, викликані відсутністю вітамінів в їжі).
Запропоновані Функом назви «вітаміни» і «авітамінози» дістали загальне визнання і міцно ввійшли в науку та життя.

З 1918 року речовину, що захищає від цинги, визвали вітаміном С. А в 1927 році угорському хімікові Сент-Дьєрді вдалося виділити з надниркових залоз тварин, потім з апельсинів, капусти і червоного стрючкового перцю невідому до того часу органічну кислоту. Коли її дали морським свинкам, хворим на цингу, вони видужали. Так було знайдено протицинготний вітамін – один з найважливіших для людини вітамінів – вітамін С. У 1932р. Сент=Дьєрді запропонував назвати цю кислоту аскорбіновою (скорбут – по-латині цинга, аскорбінова кислота – протицингова кислота).
_________________________

Пелагра - хвороба, що викликається відсутністю в їжі вітаміну РР. Виявляється в нервових і психічних розладах, запаленні слизової оболонки рота і язика, катаральному стані шлунка і розладах кишечника.

Бері-бері ("ножні кайдани") - хвороба, що викликається відсутністю в їжі вітаміну В1. Виявляється в нервових, серцево-судинних, шлунково-кишкових розладах, набряках і паралічах.

Цинга (скорбут) - хвороба, що викликається недостачею в харчуванні вітаміну С - аскорбінової кислоти. Виявляється в загальній кволості, запамороченні, аояві червоного висипу, набряканні і кровоточивості ясен, випаданні зубів, опуханні ніг та інших хворобливих явищах.

Рахіт - хвороба, що викликається недостачею в організмі дитини вітаміну D

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам Зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Добавить
Copyright © 2012-2016 при копіюванні матеріалів посилання на джерело обов'язкове