Людина

Ще з давніх-давен люди зрозуміли, яке важливе значення для організму має кров. Вони не знали ні законів її руху, ні складу, але не раз спостерігали, що поранена тварина або людина, яка втратила багато крові, помирала. Життя покидало її разом з кров’ю, що витікала з організму. Ці спостереження наштовхнули людей на думку, що саме в крові міститься життєва сила.

Багато століть справжнє значення крові для організму, її склад, закони, за якими відбувається кровообіг, лишалися загадкою. Вивчати процес кровообігу вчені почали з давніх часів. Але їм доводилося приховувати свої дослідження, бо за сміливі спроби розкрити таємниці природи всемогутня в ті часи церква жорстоко карала. Багато видатних вчених було ув’язнено в тюрми і спалено на вогнищах. Але ось минуло похмуре середньовіччя. Настала епоха Відродження, яка визволила науку від церковного гніту. XVII століття дало людству два визначні відкриття: англієць Уїльям Гарвей (1578-1657) відкрив закони кровообігу, а голландець Антоні ван Левенгук (1632-1729) створив мікроскоп, що дав можливість вивчати будову всіх тварин людського організму і клітинний склад найчудовішої тканини – крові. В цей час і виникла наука про кров – гематологія.

Проте справжній прогрес гематології почався з XIX століття; тоді багато вчених за кордоном, а також і в Росії почали вивчати склад, властивості і роль крові в життєдіяльності організму.

Вчені з’ясували, що крізь стінки найтонших кровоносних судин – капілярів кров постачає всім тканинам і клітинам організму кисень, воду, поживні речовини, солі і вітаміни. Разом з тим кров виносить з тканин шкідливі продукти, що утворилися в процесі обміну речовин: вуглекислоту, аміак, сечовину, сечову кислоту та інші продукти розпаду. Назовні вони виводяться через легені, нирки і шкіру.

Завдяки своїй рухомості кров підтримує постійний зв'язок між усіма органами і тканинами людського тіла, а наявні в ній хімічні речовини, головним чином гормони, здійснюють їх взаємний вплив одне на одного.



Кров – це особлива рідка тканина червоного кольору, слабо лужної реакції, яка весь час рухається по кровоносних судинах живого організму. Доросла людина має близько 5-6 л. крові.

Коли взяту у людини кров вмістити в суху пробірку і, захистивши від зсідання, дати устоятися, то вона поділиться на два шари. Зверху буде шар, що складається з прозорої світло-жовтої рідини – плазми (близько 60% об’єму крові), а знизу - осад з клітин крові.

В плазму крові входить дуже багато простих і складних речовин. 90% плазми становить вода і тільки 10% її припадає на сухий залишок. Але який різноманітний його склад! Тут і найскладніші білки (альбуміни, глобуліни і фібриноген), жири і вуглеводи, метали і галоїди – всі елементи таблиці Менделєєва, солі, луги і кислоти, різні гази, вітаміни, ферменти, гормони та ін. Усіляка речовина органічної або неорганічної природи у більших, менших або найменших кількостях міститься в плазмі крові і має цілком певне і надзвичайно важливе значення.

Білки – будівельний матеріал нашого організму, жири і вуглеводи – джерела енергії. Солі, луги і кислоти підтримують сталість внутрішнього середовища, зміна якого небезпечна для життя. Ферменти, вітаміни і гормони забезпечують правильний обмін речовин в організмі, ріст організму, розвиток і взаємний вплив органів та систем.