Людина

Випадок з канадським мисливцем був описаний у медичних журналах і дуже зацікавив московського хірурга, професора Василя Олександровича Басова. Він вирішив штучно створити такі умови, при яких можна було б точніше встановити, що відбувається в шлунку під час травлення. Талановитий хірург задумав сміливий дослід. Він зробив операцію на шлунку собаки і створив у ньому штучний отвір – фістулу, що давала можливість у будь-який час діставати з шлунка все, що в ньому є, і таким чином стежити за ходом травлення.
У 1842 році на засіданні Московського товариства природодослідників Басов показав присутнім ученим собак; у кожного собаки з живота стирчала заткнута корком металева трубка. Другий кінець трубки містився всередині шлунка. Вперше в історії фізіології Басов зробив собаці штучну фістулу шлунка, яка не заважала нормальному травленню і з якою тварина могла довго жити.
Здавалося, що таке штучне вікно, яке можна відкривати і закривати, допоможе науці з’ясувати, які процеси відбуваються в шлунку під час травлення. Проте ні Басову, ні іншим ученим не вдалось дістати з фістули шлунка чистий сік: він завжди був змішаний з слиною, що потрапляла з рота, та їжею. Якщо ж не можна стежити за нормальним виділенням чистих травних соків, то, звичайно, не можна встановити, як працюють органи травлення.