Людина

Робота органів травлення, як і всього організму, може бути точною і узгодженою лише при умові безперервного контролю і керування. Це завдання здійснюється нервовою системою і особливо вищим відділом мозку – корою великих півкуль, що дістає сигнали про всі зміни, в якому б органі вони не відбулися. Залежно від того, які сигнали надходять від органів чуття, від мязів і внутрішніх органів, мозок надсилає відповідні розпорядження в усі кінці тіла: по численних нервах біжать хвилі збудження до різних органів, змушуючи їх починати свою роботу, посилювати, ослаблювати, змінювати або припиняти її.

Багато сигналів стає джерелом умовних рефлексів, пов’язаних з роботою органів травлення. Сигнали, що сповіщають про можливість дістати їжу, викликають у тварини роботу слинних, шлункових та інших травних залоз. Разом з тим ці сигнали змушують тварину бігти за здобиччю. Так, кішка, почувши мишу, насторожується, завмирає на місці і потім точним стрибком ловить свою жертву. А органи травлення за цей час уже підготувалися до наступної роботи – почалося виділення соків.
Інакше діятимуть на організм сигнали, що сповіщають про небезпеку.

Уявіть собі, що та сама кішка, спіймавши мишу, помітила, що наближається собака. Новий сигнал гальмує роботу органів травлення, ослаблює або навіть припиняє виділення шлункового та інших травних соків. Кішка кидає мишу і починає тікати.

Навколишня обстановка ніколи не лишається такою ж самою. Вона змінюється, змінюються умови життя. Все це веде до появи нових сигналів, інакше кажучи, до утворення нових умовних рефлексів. Чим численніші і різноманітніші сигнали, тим складнішою і досконалішою стає діяльність усього організму, а разом з тим і органів травлення.