Людина

Знаючи кількість і склад з’їденої їжі, можна врахувати, скільки надійшло в організм поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів. Мало того, можна підрахувати, скільки прихованої хімічної енергії дістав організм з поживними речовинами. Для цього в спеціальному приладі спалюють точно виміряну кількість білків, жирів або вуглеводів. При спалюванні хімічна енергія цілком перетворюється в теплову, і в такому вигляді її вже можна виміряти. Кількість тепла, потрібна для нагрівання 1кг. води на 10, називається великою калорією, або кілокалорією. Вчені встановили, що в організмі при окисленні 1г білків або вуглеводів звільняється 4ккал, а при розпаді 1г жирів – 9ккал.



Енергія, яку витрачає організм, кінець кінцем перетворюється в тепло. Саме в цьому вигляді і вдалося її виміряти.

В 1883р фізіолог В.В.Пашутін вперше сконструював спеціальну камеру з подвійними стінками для вивчення витрати енергії у тварин. Через 7 років в його лабораторії була збудована перша в світі і протягом багатьох років єдина камера для таких самих спостережень над людиною. Згодом її було удосконалено. В сучасних камерах за допомогою автоматично регульованого електричного струму температура зовнішньої і внутрішньої стінок підтримується на одному рівні. Внаслідок цього усувається втрата в навколишнє середовище.

В камері перебуває людина. По трубах через камеру протікає вода; нагріваючись, вона забирає все тепло, яке віддає людина. Можна точно виміряти це тепло, якщо знати, скільки води пройшло за добу через камеру і наскільки підвищилася її температура, після того як вона пройшла через камеру.

Затрату енергії в організмі визначають і іншим, посереднім способом. Відомо, що на кожний літр споживаного кисню в організмі звільняється близько 5ккал енергії. Ґрунтуючись на цьому, можна підрахувати витрату енергії за кількістю увібраного при диханні кисню і виділеного вуглекислого газу. Такий спосіб вимірювання широко застосовується.

Результати численних дослідів, проведених і на тваринах, і на людях, дали підставу зробити такий висновок: коли вага тіла зберігається незмінною, то витрата речовини і енергії цілком відповідає прибуткові, тобто надходженню їх з їжею.
Затрата енергії, а значить, і потреба в ній у значній мірі залежать від умов життя, характеру виконуваної роботи, ваги тіла, стану здоров’я та інших причин. При розумовій і усілякій іншій роботі, що не вимагає фізичного напруження, людина витрачає приблизно 3000ккал на добу. У тих, хто багато ходить, займається спортом або виконує фізичну роботу, добова затрата енергії досягає 3500ккал і більше.

Скільки ж білків, жирів і вуглеводів потрібно дістати з їжею, щоб покрити ці затрати? В середньому добовий харчовий пайок дорослої людини повинен містити 120г білків, 80г жирів і 500г вуглеводів. При цьому людина дістане приблизно 3200ккал.

В період росту потреби організму значно вищі. Юнаки і дівчата 15-16 років повинні діставати такий самий харчовий пайок, як і дорослі, з тією лише різницею, що кількість жирів слід збільшити до 100г. Діти 8-11 років повинні одержувати за добу 75-95г білків, 75-80г жирів і 350-400г вуглеводів. Це дасть приблизно 2400-2800ккал, тобто не набагато менше від норми дорослої людини.