Людина

Семерічний склад ЛЮДИНИ

Людина складається з семи частин матерії різної щільності. З цих семи частин зрима тільки одна частина - наше фізичне, щільне тіло. Решта шість частин звичайним фізичним почуттям недоступні. Є люди, так звані ясновидці, які, залежно від ступеня свого духовного розвитку, бачать одну або декілька інших частин. Які ж ці частини?

Ось людина! Скільки мільйонів років знадобилося природі, щоб людина досягла даної щаблі еволюції. І якої тривалості еволюція передувала того часу, коли людина стала людиною.

Скільки часу знадобилося духо-монаді, щоб наділити себе в видиму форму хоча б первинної клітини? І де ж кінець еволюції людини? І початок і кінець стикаються з Безмежністю. Так само вічна і матерія, що виявляється у вічній зміні форм свого вираження. Безмежність у всьому, і все є вираз Безмежності в розрізі часу даного моменту; час, початок і кінець якого неможливо визначити.

Автор наводить архівні дані щодо невідповідності фактичним даним загальноприйнятої офіційної дати народження та періоду навчання відомого дослідника історії народного господарства Петра Івановича Лященка. Здійснено спробу вияснити обставини, які змусили науковця вдатися до викривлення та приховування деяких епізодів власної біографії.

Автор приводит архивные свидетельства относительно несоответствия фактическим данным общепринятой официальной даты рождения и периода обучения в Санкт‐Петербургском университете известного исследователя истории народного хозяйства Петра Ивановича Лященка. Предпринята попытка установить обстоятельства, которые подтолкнули ученого исказить и скрыть некоторые эпизоды собственной биографии.

The author adduces the archival evidences of the discrepancy to the factual record in the generally accepted official date of birth and the education period in the St. Petersburg University of the noted national economy history researcher – Peter Ivanovych Lyaschenko. An attempt is made to find out the circumstances which pushed the scholar to misrepresent some episodes of own biography.

Автор, використовуючи матеріали досліджень німецького професора Бернгейма та сучасних українських і російських вчених, підіймає проблеми концептуально‐теоретичного та практично‐гуманітарного рівня сьогоденної історичної науки.

Автор, используя материалы исследований немецкого профессора Бернгейма и современных украинских и российских учёных, подымает проблемы концептуально‐теоретического и практически‐гуманитарного уровня теперешней исторической науки.

Taking as a basis the investigations materials of German professor Berngeym and modern Ukrainian and Russian scholars, the author explores the nowadays science problems of conceptually‐theoretical and practically‐humanitarian levels.

До наукового обігу вводиться невідоме раніше листування відомого кримознавця, археолога Миколи Ернста до його брата – визначного діяча українського музеєзнавства, організатора пам’яткоохоронної справи Федора Ернста. Корпус епістолярію був виявлений і атрибутований професором А.А. Непомнящим, і є цікавим джерелом у вивченні розвитку науки на території Кримського півострову в 20‐х роках ХХ ст., зокрема – історії Таврійського університету й біографій діячів науки у Криму вказаного часу.

В научный оборот вводится неизвестный ранее корпус архивных биографических документов крупного крымоведа, археолога Николая Эрнста. В том числе его письма к брату – крупному деятеля музееведения Украины, организатору памятникоохранительной работы Федору Эрнсту. Эпистолярный корпус был выявлен и атрибутирован профессором А.А. Непомнящим. Письма являются интересным источником о развитии науки на полуострове в 20‐е годы ХХ в., истории Таврического университета, биографии деятелей науки.

In the scientific turnover is introduced the earlier unknown collection of letters written by an archaeologist and a prominent expert on the Crimean Studies – Nikolay Ernst. In particular the letters to his brother Fedor Ernst, who was an eminent figure in Ukrainian museology and also an organiser of the archaeological sites’ protective campaign. This collection was brought to light by professor A.A. Nepomnyaschiy. The letters are considered to be an interesting source giving an outlook on the science development of the peninsular in the 20‐s of the XX century, also recollecting the Taurida University history and some biographies of scholars.

У статті розглядаються характерні моменти церковно‐релігійного життя Південної Бессарабії у передвоєнне десятиліття. Відображено, яким чином слов’янське населення краю протистояло спробам румунської влади і церкви позбавити його права на віросповідання та богослужіння рідною мовою.

В статье рассматриваются характерные моменты церковно‐религиозной жизни Южной Бессарабии в предвоенное десятилетие. Отражено, каким образом славянское население края противостояло попыткам румынской власти и церкви лишить его права на вероисповедание и богослужение на родном языке.

In the article the typical moments of South Bessarabia church‐religious life are shown. It is displayed the way Slavonic population of the territory resisted the attempts of Romanian authorities and church to deprive it the right on religion and divine service in the native language.

Історико‐антропологічне дослідження рубіжних процесів в українському селі періоду згортання непу: впровадження надзвичайних заходів, примусових хлібозаготівель кінця 1920‐х років; розкуркулення, примусової колективізації, голодомору 1932‐1933 років на прикладі історії конкретного села Заруддя. В якості джерел використані матеріали усної історії та відомчого архіву Управління СБУ по Полтавській області.

Историко‐антропологическое исследование рубежных процессов в украинском селе периода выхода из нэпа: введение чрезвычайных мер, насильственные хлебозаготовки конца 1920‐х годов; раскулачивание, насильственная коллективизация, голодомор 1932‐1933 годов на примере истории конкретного села Зарудья. При подготовке статьи были использованы в качестве источников материалы устной истории и ведомственного архива Управления СБУ по Полтавской области.

This is a historical and anthropological research of boundary processes in Ukrainian village during the new economic policy removing: the extra measures introduction of grain procurement at the end of the 1920 years, dispossession of wealthy peasants, the forced collectivisation, and the 1932‐1933 famine on the example of Zaruddya village history. The materials of oral history and the departmental archives of the Ukraine State Security Service in Poltava region are the sources used.

У статті висвітлюються заходи щодо збереження наприкінці ХІХ ст. архітектурної реліквії Волині, якою був і залишається Успенський собор м. Володимира‐Волинського – пам’ятка середини ХІІ ст. Показано політичне значення цієї діяльності, дискусії у середовищі пам’яткознавців про вибір того чи іншого методу реставрації споруди. Звернена увага на особливості проекту відновлення храму, що його запропонував А. Прахов, причини та хід реалізації на практиці проекту Г. Котова, результати реставраційних робіт.

В статье освещаются мероприятия по сохранению в конце ХІХ в. архитектурной реликвии Волыни, которой был и остается Успенский собор г. Владимира‐Волынского – памятника середины ХІІ в. Показано политическое значение этой деятельности, дискуссии в среде памятниковедов о выборе того или иного метода реставрации сооружения. Обращено внимание на особенности проекта восстановления храма, предложенного А. Праховым, причины и ход реализации на практике проекта Г. Котова, результаты реставрационных работ.

The article represents the measures taken to preserve the Volyn architectural relic of the middle of the XII century – the Assumption Cathedral in Volodymyr Volynsky. The article shows the political importance of that activity, discussions on the monument restoration methods held within the circle of artefacts scientists. A special attention is paid to the peculiar features of the monument restoration suggested by A. Prakhov, reasons for H. Kotov’s project realisation and its course, restoration work results.

Стаття присвячена вивченню культури торгівлі в столиці УСРР – Харкові у 20‐ті роки ХХ ст. Досліджені фактори, які сприяли або гальмували процес обслуговування населення міста кооперативними торгівельними закладами. Проаналізовано місце і роль кооперативної торгівлі Харкова у задоволенні споживчого попиту і покращенні культурного рівня діяльності кооперативної мережі міста.

Статья посвящена изучению культуры кооперативной торговли в столице УССР – Харькове в 20‐е года ХХ в. Исследованы факторы, тормозившие процесс улучшения культуры обслуживания населения города кооперативными торговыми заведениями. Проанализированы место и роль кооперативной торговли Харькова в удовлетворении покупательского спроса и повышении культуры деятельности кооперативной сети города.

The article is devoted to the analysis of cooperative trade culture in the capital of the USRR – Kharkiv during 20s. ХХ c. Factors, that hampered the city population service culture improvement process by the co‐operative point‐of‐sale establishments, are investigated. The place and role of Kharkiv co‐operative trade in satisfaction of consumer’s demand and the city co‐operative network culture activity increase is analysed.

Автор визначив особливості цивілізаційно-культурного розвитку України під впливом сучасних глобалізаційних процесів. Цей розвиток передбачає активну участь у цивілізаційному діалозі на основі міжкультурної комунікації глобального суспільства. Цивілізаційно-культурний поступ України розглянуто, і в цьому наукова новизна дослідження, на основі аналізу п’яти визначальних маркерів – цивілізаційного розлому, пострадянського синдрому, культурної ідентичності, лімітрофності, революції. Саме їх вплив визначає особливості та проблемне поле розвитку сучасного українського суспільства та держави у вимірі процесів і явищ глобалізації.

Автор определил особенности цивилизационно‐культурного развития Украины под влиянием современных глобализационных процессов. Такое развитие предвидит активное участие в цивилизационном диалоге на основании межкультурной комму‐ никации глобального общества. Цивилизационно‐культурное развитие Украины рассмотрено, и в этом научная новизна исследования, на основании анализа пяти определяющих маркеров – цивилизационного разлома, постсоветского синдрома, культурной идентичности, лимитрофности, революции. Именно их влияние определяет особенности и проблемное поле развития современного украинского общества и государства в измерении процессов и явлений глобализации.

The author has defined the peculiarities of the Ukraine civilised‐cultural development under the modern global processes influence. Such development foresees active participation in the civilised dialogue on the basis of intercultural communication of global society. Civilised‐cultural development of Ukraine is considered (and that is a scientific originality of the research) as the analysis of five definitive markers – civilisation break, Post Soviet syndrome, cultural identity, limitrophe, revolution. Their influence defines peculiarities and problematic field of modern Ukrainian society and state development in the scope of globalisation processes and events.