Людина

Колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт в блозі, написаному в співавторстві з міжнародним експертом Джимом О’Брайеном, заявляє, що не тільки українці повинні продемонструвати свою прихильність західних ідей, але і лідери світових демократій зобов'язані дати рішучу відсіч ревізіоністській агресії президента РФ Володимира Путіна.

16 березня кореспондент побував на виборчих дільницях у Сімферополі, Бахчисараї та Севастополі і спробував передати атмосферу та настрої мешканців, які проголосували в цей день на виборах без вибору.

Сюрреалізм Криму зашкалює: Київ і світ не визнали референдум - Росія визнала. Верховна Рада України розпустила кримський парламент - вони нічого не помітили і не розпустилися. ЦВК не надала списки виборців - Крим написав свої.

Амбіції колишньої політув'язненої і екс-прем'єра зрозумілі. Автор намагається довести: як би Тимошенко не жадала реваншу і наскільки хитромудрими б не були її маневри, на майбутніх виборах в президенти її чекає, швидше за все, програш. Заручниця своєї харизми, після Майдану вона представляється виборцям, швидше, гостею з минулого.

Сучасні відносини стали схожі на ринкову економіку. Наприклад, існують договірні стосунки між хлопцем і дівчиною, тобто партнерство - "ми з тобою зустрічаємося". Є форма власності – «ти мій(моя)». Є ціна - зовнішність, популярність, розум та інша атрибутика. Є і обмеження, наприклад, обмежене спілкування з іншими людьми, в зв'язку з тим, що суб'єкти відносин бояться зради.

Кожен має право на мрію, але не кожен має право на її реалізацію. До такого висновку я прийшла зовсім недавно. Відразу скажу, що про мрії, які суперечать Кримінальному Кодексу, мова не йде. Тут все зрозуміло. Потрібно жити за законом і дотримуватися його рамок.

Як виховати дитину особистістю незалежною, непересічною, цілеспрямованою і просто цілісною? Виховання дитини - праця безперервна і вельми складна. Маючи двох синів десяти і восьми років, я постійно шукаю різну інформацію на цю тему.

Дзвоню сьогодні одній дуже відомій в місті людині по виробничим справах. Після першого гудка голос в трубці. « Коротше, мій хазяїн - людина зайнята. Не відволікай його по порожнякам, говори по справі і з повагою. А якщо...» Я не встигла дізнатися, що буде «якщо», бо трубку вже взяв сам господар. Ми швидко обговорили суть питання і розпрощалися. Якщо чесно, залишилося не дуже приємне враження від такої заміни гудків на «прикол». Своєрідне почуття гумору у людини у віці, та ще й з таким становищем у суспільстві.

Мені дуже імпонують люди з вродженим здоровим почуттям гумору. З ними легко і цікаво. Спілкування з ними, як бальзам на душу, адже вони знімають напругу і втому всього лише одним вдало підібраним жартом. Причому всі жарти народжуються експромтом. У них завжди є в запасі свіжі анекдоти, вони можуть переказати навіть саму нудну телепередачу так, що будеш сміятися до сліз.

Хто ж з нас у дитинстві не любив різні страшилки і байки, небилиці і повір'я, які неодмінно збуваються. Ми свято вірили в почуте, і з палаючими очима і тремтячим голосом переказували їх, передаючи з уст в уста.

Для Василя Стефаника політика не була головною сферою зацікавлень. Був у самому центрі віденської політики, але відігравав там радше роль авторитету серед видатніших від нього депутатів. Політика була іншим його життям, може навіть тлом іншого життя, завдяки якому він розвивав свою прекрасну літературну творчість.

Для Василия Стефаника политика не была главной сферой его интересов. Был в самом центре венской политики, но играл там скорее роль авторитета среди более выдающихся депутатов. Политика была другой его жизнью, даже фоном другой жизни, благодаря которой он развивал свое прекрасное литературное творчество.

For Vasyl Stefanyk, politics were not his main area of interest. He was at the centre of Viennese poli- tics, but played the role of an authority among more talented deputies. Politics were his other life, maybe even the background of his other life, thanks to which he developed his excellent literary works.